Винищувачі для України. Чому Україна так і не отримала шведські Gripen?
Як так виходило у Швеції, що вона вперто не виконувала свою обіцянку перейти до передачі JAS 39 Gripen для ЗСУ після вступу до НАТО
Ось ця ситуація із «заморозкою» передачі Gripen від Швеції саме з нашої сторони потребує окремого переосмислення.
Міністр оборони Швеції Тобіас Біллстрьом в інтерв’ю «Голос Америки» заявив, що рішення поки поставити на паузу передачу «Гріпенів» походило саме від нашої сторони, бо, мовляв, головніше зосередитись на передачі та освоєнні F-16.
Ця заява важлива, бо вона пояснювала ось цей сформований парадокс – як так виходило у Швеції, що вона вперто не виконувала свою обіцянку перейти до передачі JAS 39 Gripen для ЗСУ після вступу до НАТО.
І це все при тому, що виробник цих літаків компанія Saab нарікала на хронічну відсутність експортних замовлень саме на «Гріпени» (окрім довгограючої угоди із Бразилією в тому числі на спільне виробництво).
Ну а сама Швеція інші види озброєнь, для боїв на суходолі, передавала та виділяла для ЗСУ в режимі «вони (тобто росіяни) нам за Полтаву відповідатимуть!».
Концепція відсутності «зоопарку» озброєнь – вона звісно занадто живуча. І її прихильники, наприклад, вперто ігнорують той факт, що усі більш-менш помітні у воєнному плані країни цей самий «зоопарк» мають, надто в авіатехніці (виключенням із правил тут є сама Швеція, ударна складова ВПС котрої має лише «Гріпени»).
Але ж проблема в тому, що ще станом на 2023 рік було відомо, що нашим пілотам «Гріпени» в освоєнні виявились доволі простими.
І що нам такі літаки були б потрібні ще «на учора», хоча б для виконання завдань протиповітряної оборони над віддаленими районами України із тим, щоб ті самі МіГ-29 вивільнити для роботи по окупантах керованими авіабомбами.
Якщо хто не в курсі, то «Гріпен» озброюється тими ж AIM-120, що і F-16 (у Швеції ці ракети виготовляються за ліцензією під індексом RBS 99, і шведи нам їх навіть передавали в якомусь із пакетів допомоги).
Зважаючи на ось це все, уже і не доводиться виключати, що ці самі F-16 «затримуються» не стільки по волі країн-донорів, але й тому, що наша сторона себе в негласній площині десь повела себе занадто своєрідно.