Епідемія Covid-19. Чому хворіють українські медики
«Міністр Степанов, а Ви знаєте про цей срач в найближчій поліклініці до Києва?»
Карантин. 106-й день.
Четвер. 25 червня.
Сердитий пост.
Був в Боярці в поліклініці. При вході - замір температури. Єдиний позитив. Далі - черга в реєстратуру, як за ковбасою по 2.20 в ссср. Одне вікно. Про яку соціальну дистанцію мова.
Відкриваю двері в лабораторію. Якраз виставили баночки з борщем на робочих столах: подождітє 10 мінут, чай поп‘йом...
- Який чай? Робочий час...
- Раз ви такой прінціпіальний, садітєсь.
Я в масці, рукавичках. Лаборантка без маски, помила руки, витерла вафельним рушником, уколола, набрала кров, приклала суху ватку, каже: подєржітє п’ять мінут.
Може чимось заклеїти то треба? - питаю.
- То в платних клеять, каже. Но, раз ви такой прінціпіальний, то вам заклєю. Точка.
В коридорах: будівельні козли, звалені в купу столи, стільці, кушетки. Сумні очі пацієнтів...
У дворі МНСники розбили військову палатку. Випадково підслухав:
Блін. Не в тому місці. Після обіду переставляти будемо
Тепер, я не дивуюся, чому в медпрацівників високий рівень захворювань.
Альо, міністр Степанов, а Ви знаєте про цей срач в найближчій поліклініці до Києва?...
Питання в порожнечу...