Орбан став союзником Путіна у війні в Україні

Довготривала війна Путіна в Україні наочно показала, які країни підтримували і підтримують Україну, а які шукають будь яку можливість, щоб погіршити і без того дуже важку ситуацію в Українській державі, допомагаючи цим Російській Федерації. У цьому сенсі прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан виявився ідеальним політичним партнером для російського диктатора Путіна, і готовий підставити Україну в будь-який потрібний Москві момент. Орбан, що  вважає війну в Україні «чужою війною», діє так, ніби він напряму задіяний в реалізації планів Кремля.

Так найвпливовіша угорська газета  Magyar Nemzet, котра є неформальним рупором орбанівського режиму, наводить основні тези з виступу прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана в програмі  Radio Kossuth «Доброго ранку, Угорщино».  Він наголосив: під загрозою не тільки наше фізичне здоров’я, але й безпека нашої економіки, а вразливість і небезпеку яскраво продемонструвала ракета, яка влучила в Польщу. За словами прем’єра, якщо ми продовжимо те, що ми робили досі, якщо Європа буде бачити себе стороною у цій війні, вона все більше втягуватиметься в цей конфлікт, і тоді небезпека, яка нам загрожує, ставатиме все сильнішою.

Орбан вважає, що «Політика санкцій – це крок до війни».  Хоча »санкції – це економічний захід, але якщо хтось через це втручається в конфлікт, він також займає позицію, робить крок у напрямку однієї з воюючих сторін, тобто в напрямку війни».

Що розшифровується так – не потрібно нічим допомагати Україні. Нехай Росія і Україна самі розбираються між собою, а європейцям втручатися не варто, бо це лише погіршує ситуацію. Цікаво, ці свої тези він писав сам, чи йому їх надіслали з Кремля вже у готовому вигляді? Адже політика невтручання Європи в те, як одну з європейських країн розстрілює і вбиває держава-терорист Росія, є прямим закликом заплющити очі на геноцид українського народу, котрий реалізовує Москва, починаючи з 24 лютого 2022 року.

Угорський прем’єр зазначив: якщо Європа сприйматиме себе як сторону війни, загроза для нас зростатиме. »Зрозуміло, що ми крок за кроком сповзаємо в цю війну; в нас поки не стріляють, але ми дуже близькі до того, щоб стати реально воюючою стороною», – заявив Орбан, назвавши те, що робить Європа, дуже небезпечним. Він підкреслив: »Угорщина розмовляє мовою миру, але ніхто, крім нас, не йде в цьому напрямку».

І тут варто сказати, що прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан «не сповзає у війну». Він особисто опосередковано давно вже бере у ній участь на боці Путіна. А його намагання нібито «розмовляти мовою миру», є нічим іншим, як спробою підштовхнути Україну до капітуляції перед Російською Федерацією, залишивши загарбникам майже 20 відсотків окупованих українських територій.

Роблячи вигляд, що Угорщина «миротворець», цей політичний подільник Путіна, за надходження дешевших енергоносіїв з Росії, готовий буквально на все. І його абсолютно не цікавить, який завдяки цьому Угорщина матиме імідж в Європі та світі, та що думатимуть про нього особисто в ЄС. Головне максимально продовжити в часі свою владу та отримати від неї фінансові дивіденди для себе особисто.

У цьому ж руслі висловився міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто. Як наголошує угорське видання Magyar Hirlap, Сіярто переконаний, що »Визнанням повного провалу санкцій є те, що сьогодні в Брюсселі заперечують, що розраховували на те, що санкції допоможуть швидше закінчити війну. ЄС хоче нових санкцій лише для того, щоб якимось чином виправдати власні помилкові рішення, які завдають шкоди. Тоді лідери, які підтримали санкції, повинні виступити і сказати, що саме через них європейська економіка наблизилася до рецесії, і вони повинні піти у відставку. Це була б нормальна реакція тих, хто завдав шкоди Європі запровадженням санкцій».

Тобто вищий угорський дипломат прямо обвинувачує ЄС у тому, що він ввів санкції на підтримку України, а от якби їх не вводили, і Україна здалася Росії, то ніякої війни не було і всі в Європі жили мирно. За винятком, звісно, Української держави, яка б зникла з мапи світу. 

Прем’єр Угорщини Орбан слугує Путіну інструментом таранення європейських інституцій. Він добре вивчив неповоротку й не гнучку європейську бюрократичну машину, і вповні користується цим для проведення в Європейському союзі своєї промосковської політики. Ця путінська маріонетка зацікавлена у тому, щоб Україна, як суверенна держава, перестала існувати. Сподіваючись отримати в якості призу українське Закарпаття, хоча угорці там є етнічною меншиною.

«Мир» на умовах Кремля був би для України «миром у могилі». І якщо сьогодні російський тиран Путін є загрозою для сучасної цивілізації, то Орбан становить небезпеку для Євросоюзу, розколюючи своїми діями його єдність і монолітність. Своєю непримиренною антизахідною позицією він фактично ізолював Угорщину від решти Європейського союзу, але продовжує керувати державою-членом ЄС неприпустимими авторитарними методами. Викиньте Угорщину з ЄС, і її економіка не витримає без постійних економічних дотацій, виключіть її з НАТО, і побачите, наскільки орбанівський електорат буде сприйнятливим до остаточного переходу на бік Росії.

Член НАТО і ЄС Угорщина постійно підшуковує собі дуже сумнівних друзів по всьому світу. Так про нещодавній візит до Будапешту міністра економіки Ірану Сейєда Ехсана Хандузі міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто так написав на своїй сторінці на Фейсбуці: »У світі багато проблем,  останні кілька днів ми побачили, як легко конфлікти можуть вийти з-під контролю. Загрозу глобальній безпеці можна зменшити, закривши якомога більше конфліктів. Якби Іран вдалось реінтегрувати в систему міжнародного співробітництва, то ми змогли б досягти значного прогресу у стабілізації всієї ситуації на Близькому Сході».

І тут Петер Сіярто явно лукавить, коли починає говорити про те, що реінтеграція Ірану «в систему міжнародного співробітництва» здатна стабілізувати ситуацію на Близькому Сході. Як Іран, який вважає, що Ізраїль не має права на існування, здатен стабілізувати Близький Схід? Той Іран, який поставляє дрони-камікадзе Росії і допомагає  Москві нарощувати її агресію щодо України, раптом стає в дипломатичній уяві Сіярто «миротворцем».

Таким чином вже цілком можна говорити про те, що Угорщина веде не тільки антиукраїнську, антиєвропейську, а тепер і антиізраїльську політику. Адже свідомо виступаючи в ролі політичного адвоката Тегерану, Будапешт цим самим публічно погоджується з тим, що наміри Ірану щодо Ізраїлю, як Росії щодо України, є законними.         Заграючи з Іраном, Будапешт також цим дає згоду, що той має право на розробку ядерної зброї, яка потрібна режиму мулл для знищення Ізраїльської держави.

Крім того, угорський прем’єр приймає участь у вибудовуванні «антиукраїнської вісі зла», де домінуватиме Росія, прийматиме участь Іран, а Угорщина виступатиме у ролі комічного політичного васала Кремля. Орбан блокуючи всі можливі ініціативи Євросоюзу щодо України, з усіх сил прагне до того, щоб українці не змогли перезимувати зиму 2022/2023 років. Очевидно, що ця підступна позиція путінських васалів не мусить залишатися поза увагою демократичного західного світу.

Парадокс сучасної Угорщини в тому, що формально перебуваючи в НАТО і ЄС, вона зорієнтована на Москву і Пекін. Орбан перетворив свою країну на «п’яту колону» Кремля в Європі, але в Брюсселі поки що воліють на це закривати очі. Не зважаючи на те, що орбанівська влада повністю залежить від фінансових дотацій з ЄС і дешевших,  саме для неї, енергоносіїв з Росії.

І хоча населення підвладної Орбану країни становить лише невеликий відсоток населення ЄС, але його «ініціативи» створюють набагато більший відсоток головного болю для Європейської комісії. І ця тактика часто безвідмовно діє, оскільки орбаністи на 100 відсотків враховують в своїх антиєвропейських діях усі слабкі місця організаційної ієрархії Європейського союзу.

Виступаючи у Будапешті на конференції прем’єр Угорщини Орбан висунув чергову антиукраїнську пропозицію, замасковану під угорську нову «ініціативу». Він категорично виступив проти плану Європейської комісії з надання Україні допомоги у розмірі 18 мільярдів євро на 2023 рік, натомість запропонувавши її альтернативу у вигляді двосторонніх угод.

Віктор Орбан запропонував країнам ЄС подивитися, скільки грошей вони хочуть виділити на функціонування України, і розподілити їх між собою «пропорційно і справедливо». Чудово знаючи наперед, що може пройти не один місяць поки ця його «ініціатива» буде обговорюватися та узгоджуватися у різних профільних інстанціях, а допомога Україні потрібна зараз і тепер. А її Угорщина успішно блокує.

При цьому прем’єр наголосив, що »Якщо у вашого сусіда йде війна, ви теж не в безпеці». Підкресливши, що  для Угорщини мир у нашій країні є стратегічним питанням. А »війна вимагає людських життів, а також має економічні наслідки». »Це є невдячна роль бути єдиним у Європі, хто говорить про важливість припинення вогню та мирних переговорів, але це в стратегічних інтересах Угорщини». Віктор Орбан завив, що »чим пізніше буде мир, тим вищою буде ціна миру». І »він не збирається відмовлятися від зв’язків з Росією».

Тобто Україна має якнайшвидше прийняти усі вимоги Москви, а «мир» на умовах Кремля є найвищою цінністю для Орбана. Угорський прем’єр, не криючись, проголошує себе єдиним союзником Путіна в Європейському союзі, жалкуючи, що Угорщина єдина країна, яка хоче, аби Росія виграла політично, програючи Україні на полях боїв.          

Схоже на те, що в Будапешті вважають свою місію опосередкованої участі у війні Росії в Україні, дуже важливою складовою своєї міжнародної політики. Адже там чудово розуміють наскільки важливою під час війни є допомога від Європейського союзу, і роблять усе можливе, щоб її перекрити.

Правління Віктора Орбана – це чиряк на тілі Європи, який легко перетвориться на невиліковний гнійник, якщо в Євросоюзі і далі будуть відмахуватися від «угорської проблеми». Його безкомпромісна проросійська позиція щодо війни і Путіна, дуже шкодить довірі до Угорщини, як до держави члена НАТО і ЄС. Особливо пам’ятаючи про ті звірства та злочини, які вчинив путінський режим в Україні, і продовжує їх робити.

Зокрема враховуючи той факт, що Угорщина, котра неприховано декларує свою прихильність до Росії, отримує як член НАТО секретну військову оборонну інформацію. Хоча давно вже мусило постати питання про те, як може перебувати в Північноатлантичному альянсі союзник Москви? 

Чи є сенс тримати в спільній європейській команді того, хто хоче лише «доїти» спільний бюджет ЄС, але ненавидить клуб західних країн, за який він нібито грає, і вболіває за його суперників?..