Путін наближає кінець Росії
Ситуація динамічно розвивається таким чином, що стає очевидним – підтримку України з боку США і Європи потрібно збільшити в рази
Пісковий годинник «величі Путіна» показує, що час його стрімко закінчується. Але збожеволівши від своєї ідеї фікс – знищити українську державність, він лякає, що може стати першим, хто застосує ядерну зброю за майже 80 років. Не обтяжений моральними міркуваннями, диктатор здатен легко привести світ на поріг Третьої світової війни. Не дивлячись на те, що усі його ядерні погрози є визнанням слабкості, він, кидаючи виклик всьому колективному Заходу, почав грати у дуже небезпечну гру. Сподіваючись на те, що коли він лякає застосовуванням тактичної ядерної зброї на території України, американці і європейці будуть за цим з жахом спостерігати, але нічого не зроблять в разі реалізації цього лякання.
Але безумство однієї особи не має спричинити світової катастрофи. Загнаний у кут щур збирається боротися до кінця. Якщо Путін програє, з ним покінчено, й він це знає. І всі близькі до цього масового вбивці це знають. Знають, що зараз найкраще для Росії, щоб Путін пішов швидко, і коли він не захоче це зробити сам, то йому можуть у цьому допомогти.
Він часто повторює про «екзистенційну загрозу», яка надходить від України. Проте це більше є наслідком його воєнної невдачі та того факту, що через це він може бути змушений залишити владу. Крики про ядерну війну – це розпач дуже слабкого політика.
Ситуація динамічно розвивається таким чином, що стає очевидним – підтримку України з боку США і Європи потрібно збільшити в рази. Необхідно оперативно поставити більш далекобійні ракети і зброю, щоб зламати хребет тирану, котрий зарвався.
Путінський режим побудований на основі надзвичайної жадібності керівної верхівки, погроз, насильства та брехні. Його пітерська мафія десятиліттями змушувала державну систему працювати виключно на неї, фінансувати всі їхні незаконні «бізнесові оборудки» та оплачувати примхи «царя» і його «бояр-олігархів».
За кордоном Росія зараз використовує те, що їй вдалося розвернути розгалужену пропагандистську мережу і створити глобальну шпигунську сітку, яка проникає в уряди та суспільства інших країн, підриваючи їхні демократії та послаблюючи їх здатність блокувати зусилля і намагання РФ відновити колишню радянську імперію.
Однак, не дивлячись на псевдопатріотичну вакханалію на телебаченні, вже важко стає приховувати величезні втрати серед російських солдатів, військової техніки і деокупацію захоплених раніше українських територій, які московіти вже порахували своїми.
Проведення на окупованих землях фіктивних референдумів не встановить нового міжнародного кордону, як на це сподіваються у Кремлі. Визволення військовим шляхом окупованих частин України ЗСУ будуть продовжувати, як би там в Москві не намагалися проголошувати, що це вважатиметься нападами на територію Російської Федерації.
Росіяни просто побачать, що на тій частині України, яку в РФ почали вважати своїми «новими територіями», російські війська є так само уразливими, як і тоді, коли цього проголошення ще не відбулося.
Путінське нерозуміння реальності мусить лякати його подільників. Оскільки наганяння великої кількості некомпетентних і немотивованих нових солдатів, лише різко збільшить число тих росіян, яких ця війна швидко приведе на кладовища.
У середовищі західних партнерів України, поки що, превалює думка, що дозоване постачання зброї нашій державі з часом здатне підвищити вартість війни до такого рівня, який Путін буде вважати для себе неприйнятним. Біда тільки в тому, що такого «рівня» просто не існує.
Для реалізації своєї мети – знищити Українську державу, він готовий піти на все. І чим швидше на Заході це усвідомлять, тим більш відповідною вимогам цієї ситуації може бути військова допомога та надання додаткової зброї Україні.
На цей момент Росія спроможна проводити терористичні атаки на цивільне населення та інфраструктуру за допомогою артилерії і ракет, паралельно знищуючи життя власних солдатів у подальших невдалих і безнадійних наступах. Та продовжуючи свій ядерний шантаж.
І тут варто зазначити, що динаміка цієї війни змінила фундаментальну мету Заходу, а України – ні. Путіна потрібно перемогти. Російська Федерація повинна програти цю війну. Тому, що все, що Путін зможе визначити як перемогу, стане для нього стимулом продовжувати свою агресію – в Україні та в інших місцях.
Він не зрадив своїй меті, знову поглинути всі колишні радянські республіки та відновити кордони Радянського Союзу. Він прагне розвалити Європейський союз, каструвати НАТО і витіснити його з країн Східної Європи.
Захід не повинен коливатися і вигадувати «об’єктивні причини», з яких більш руйнівна для російських загарбників зброя буде поставлятися, не зараз, а, можливо, через декілька місяців, а то й взагалі десь у 2023 році. Україна кожного дня демонструє на полі бою свою волю до перемоги над московськими окупантами, тому гальмування надання модерної зброї тільки затягує тривалість самої війни.
Що стосується погрози Путіна застосувати ядерну зброю чи іншу зброю масового знищення, ні Сполучені Штати, ні держави Євросоюзу не повинні піддаватися на ці його залякування. Необхідно чітко сказати Путіну: якщо він хоч раз застосує таку зброю, то Америка і Захід не тільки повністю ізолюють Росію, коли не буде ні дипломатичних відносин, ні торгівлі, ні поїздок за кордон для російських громадян, а й завдадуть удар по військовим цілям у самій Російській Федерації.
Зараз не час демонструвати відсутність рішучості або намагатися знайти аргументи, котрі б переконали масового вбивцю українців, який засів в Кремлі. Україна повинна повернути всі свої території, включаючи Крим і райони Донбасу, які Росія захопила ще в 2014 році.
Путін не знає слова мораль, і використання ядерної зброї не становить моральної проблеми для Путіна. Єдине, чого він реально боїться, то це відповідальності за наказ її застосувати. Тому він має точно знати, що від відповідальності йому ніде сховатися не вдасться. Ні в жодній зі своїх багаточисленних резиденцій, ні в бункері.
Він мусить бути поінформованим, що на ядерну атаку на Україну – Захід відповість контратакою. Диктатор своїми ядерними погрозами переформатовує ситуацію таким чином, що війна Росії в Україні, з локального конфлікту, як це вважали до цього у Москві, стає глобальною небезпекою. Адже весь світ не може жити під постійною загрозою того, що ще може прийти йому в голову.
Небожителю із Красної площі явно не зрозуміти, що Захід йому залякати не вдасться. Тому на ймовірне «ядерне ракетометання», чи спробу такого, відповідь західного світу мусить бути швидкою і гучною.
Це гра, де будь-хто, хто починає, що б він не робив, програє. Всі це знають, і Путін не є тут винятком. Використання ядерної зброї означає покінчити життя самогубством і викликати апокаліпсис.
Очевидно, що сценарії подальшого розвитку подій можуть бути неочікуваними і різними. Проте, якщо припустити, що тяжкохворий Путін, про що свідчить його зовнішність, знає, що він приречений і засуджений медициною, тоді стає зрозуміла причина, з якої він втягує всю Росію в колективне самогубство. Але неможливо навіть уявити, що іншим чиновникам, які закликають його натиснути на ядерну кнопку, також вже немає чого втрачати.
Тепер багато чого буде залежати від того, чи дасть можливість тирану його оточення й далі проводити політику найгіршого. І тільки воно здатне надягнути на нього «гамівну сорочку». Лише у цьому випадку існує можливість його заспокоїти.
Необхідно визнати, що сьогодні ми впритул підходимо до фуркаційного моменту російсько-українського протистояння. Путін здатен готувати те, що можна було спрогнозувати ще на початку війни.
Тактичний ядерний удар по українській території, а після цього заява Кремля, що гру закінчено – або Україна капітулює, або це початок справжньої тотальної ядерної війни. Мовляв, ви віддаєте нам Україну на розтерзання, чи хочете пройти весь шлях до кінця, – тобто Третю світову війну, яка стане кінцем нашої цивілізації.
Хоча існує ймовірність, якщо Путін наважиться віддати наказ застосувати тактичну ядерну зброю проти України, то генеральний штаб Російської Федерації відмовиться підкоритися, оскільки такий крок однозначно буде злочином проти людства, і за це їм доведеться відповідати.
Він не розуміє того, що у такий критичний для світу момент, Вашингтон прийматиме остаточне рішення дуже швидко. А американські генерали ніколи не допустять того, щоб божевільні геополітичні марення імперського маніяка знищили світовий порядок, що існує.
Путін має знати, що йому краще тримати кришку на скриньці Пандори закритою. Якщо ж він застосує ядерну зброю, це буде не тільки жахливо для українців, але й явно кінцем для нього, Росії та росіян.