Війною в Україні Путін вщент зруйнував імідж російських військових
У світі так довго переоцінювали воєнну потугу Росії, що зараз до багатьох так і не може дійти, що РФ просто «здулася»
Після закінчення російсько-української війни тому утворенню, що залишиться від Російської Федерації, доведеться підраховувати втрати, які нанесла путінська воєнна авантюра. І однією з найвагоміших втрат буде те, що Путін війною з Україною розвіяв міф про непереможну російську армію. Москвою, по завершенню Другої світової війни, десятиліттями культивувалося оманливе твердження, що радянська, а потім і російська воєнна армада – одна з найсильніших у світі. А армія Росії, за своїм озброєнням і людським потенціалом, є другою після американської. Тепер виявилося, що це зовсім не так.
Злочини російської терористичної армії проти людяності показують, що Росія добровільно опинилася на неправильному боці історії. Путін вщент зруйнував імідж російських військових. Російські солдати стали ганьбою для військової професії. Вони – справжні монстри без совісті, моралі і честі.
Російські терористи в формі збройних сил РФ воюють, застосовуючи такі злочинні методи тому, що Путін завжди бачив в них «молот», а ворога, відповідно, в якості «цвяха». Та у Москві не врахували того, що до вторгнення в Україну воякам з Росії доводилося мати справу лише з погано навченими арміями третього світу та повстанцями.
Повстанці, озброєні автоматами Калашнікова, мало що могли протиставити головорізам Путіна. Тому в Кремлі розраховували, що їхня так звана спеціальна операція в Україні буде легкою прогулянкою. Але виявилося, що тут на них чекав шалений спротив тим, хто прийшов знищувати українські міста і села, без розбору бомбуючи та обстрілюючи ракетами будинки мирного населення, школи, лікарні і дитячі садки. Російські криваві вбивці і душогуби зіткнулися з незламною рішучістю українців за будь-яку ціну відстояти незалежність української держави.
Спроба росіян наступати на Київ стала катастрофою для путінських військ. Такого розгрому в Москві не могли передбачити. Російська військова тактика фактично не розвивалася після Другої світової війни, і ґрунтується на тому, що в разі, коли не вдається в друзки розбомбити намічену ціль, на її взяття масово кидається піхота. При цьому кількісні втрати особового складу військ не мають жодного значення, оскільки в Кремлі на це не звертають уваги.
Вторгнення в Україну вже обійшлося Москві в сотні мільярдів доларів, які зникли в диму війни, більше 32 тисячі вбитих і біля 60 тисяч поранених. І зрозуміло, що ці трагічні для РФ цифри будуть постійно збільшуватися доти, поки в Москві не приймуть рішення вивести російські війська з усіх окупованих територій України. Проте свою некомпетентність російські військові намагаються компенсувати нечуваною жорстокістю і безжалісністю до мирного населення.
Сполучені Штати виграли холодну війну і вони знають, що потрібно зробити для того, Україна не програла Росії. Але в Кремлі цього розуміти не хочуть. Російські війська почали програвати в Україні задовго до того, як до української армії почала надходити сучасна західна зброя. Основа майбутнього провалу – це російська некомпетентність, корупція та загальне варварство.
Не дивлячись на те, що в російських «військових загашниках» зберігаються тисячі танків й артилерійських одиниць, це зброя яка датується ще радянськими часами, і вона не може бути ефективною проти надходжень до України військового обладнання по програмі лендлізу.
У світі так довго переоцінювали воєнну потугу Росії, що зараз до багатьох не може дійти, що РФ просто «здулася». По суті, Путін своїми руками різко понизив авторитет Москви в світі, який після розвалу СРСР залишково тримався на спогадах про перемогу над Німеччиною. Яку нині Кремль намагається одноосібно приписати виключно собі.
Це, в свою чергу, означає, що після нападу на Україну російський вплив зменшується чи навіть руйнується. Тепер другою армією світу цілком може вважатися армія Китаю, а Російська Федерація навіть не здатна претендувати на статус третьої армії світу, бо він, в такому разі, автоматично переходить до Індії. Так само неочевидно, що РФ може претендувати й на статус четвертої армії світу, оскільки після військового переозброєння, яке заплановано в Німеччині, саме їй може дістатися це почесне четверте місця. Де ж тоді взагалі опиниться армія Росії?
В інформаційному просторі зараз циркулює багато інформації, яка свідчить про розкладення російської армії. Коли Росія не могла окупувати північ України, надходили повідомлення, що російські військові готові були бунтувати проти своїх командирів і навіть не приховували того, що, в разі чого, можуть й розстріляти їх. Нашим військовим вдалося ліквідувати значну кількість генералів і полковників ворожої армії. Це правильна стратегія, яка прискорює розкладання підрозділів противника.
Моральний стан війська має дуже велике значення. Коли військовослужбовці перестають довіряти своїм командирам, а перспектива обіцяних перемог починає видаватися їм ефемерною, то дисципліна і готовність підкорятися командам офіцерів починають ставитися під питання. А мало дисциплінована та не мотивована армія стає менш успішною і готовою до продовження бойових дій. Особливо, коли вона несе великі втрати під час спроб наступати.
І хоча не можна поки що сказати, що російська армія остаточно деморалізована, проте частина роботи по розбиттю ворога полягає у знищенні його дисципліни, а ліквідація певної кількості російських вищих командирів саме працює на цю ціль.
Також на погіршення якісного складу російської армії впливає дефіцит бажаючих прийняти участь у війні з Україною. А рішення Путіна скасувати верхню вікову межу для підписання контракту для найму в армію, вказує на те, що скоро Москва стикнеться з великим дефіцитом потенційних рекрутів, які взагалі готові розглядати питання своєї участі у війні з Україною.
Росія – країна з бідним населенням і надбагатим мільярдером-лідером, який не захотів використати очевидні можливості для прискорення економічного зростання РФ, що виникли в останні 20 років. Більшість її військових рекрутовані з найрепресивніших регіонів Російської Федерації. Щоб хоч якось представляти в яких умовах вони там живуть, потрібно уявити життя в найбідніших країнах Африки, але з дуже поганою погодою.
Здавалося, що військова служба була для багатьох молодих людей з російської глибинки єдиним способом вибратися з «болота» злиднів і безпросвітного існування. Проте озлобленість на увесь світ стала спусковим гачком тих страшних злочинів, які терористична армія Путіна продемонструвала в Бучі, Ірпені, Бородянці, Маріуполі та інших українських містах.
Хочеться сподіватися, що війна з Україною стане «останнім акордом» шовіністичної Російської імперії з її багато столітньою традицією насильства, жорстокості, брехливості та тотальної толерантності її населення до злодіянь своїх «царів», як би там вони не називалися.
Зараз Путін з усіх сил проштовхує ідею фіктивного «перемир’я», яке б дозволило Москві переозброїтися, перегрупувати свої військові сили та підготуватися до наступної фази війни в Україні. Важко сказати, на кого розраховані наївні хитрощі Кремля, але там чомусь переконані в тому, що Україна і її союзники можуть повестися на такі облудні пропозиції.
Не дивлячись на те, що Росія нині знаходиться на порозі економічного і соціального колапсу, її населення масово демонструє «поведінку тихих мишей». Більшість продовжує бути пасивними, бо боїться репресій. Але пасивність, швидше за все, відображає лише їхній страх. Те, що вони насправді відчувають або до чого в дійсності прагнуть, залишається невідомим.
Фундаментальна пасивність росіян, їхня довірливість до путінського режиму, чи відсутність інтересу до дій і злочинів влади, натикається на все більше усвідомлення молоддю, що оскільки економіка їхньої країни знищується санкціями, а Путін постійно демонструє, що він з України відступати не збирається, то вона опинилася в пастці невизначеності.
Російський геополітичний ендшпіль – це третя, заключна стадія війни в Україні. Воєнні злочинці, які роблять вигляд, що вони військові, складаються з нецивілізованих осіб, які не дотримуються жодних правил, включаючи елементарну мораль. Вони відбиток російського суспільства, яке з кожним днем деградує дедалі більше.
Некомпетентні структури командування та управління російськими військами не можуть проконтролювати дотримання дисципліни. Навпаки, Росія негласно заохочує армійські підрозділи на грабежі, зґвалтування, вбивства мирних жителів. При цьому повне нехтування життям солдатів стало звичною справою. Армія мародерів негідна взагалі звання солдатів. Тому можна зробити закономірний висновок: армія Росії – це відображення суспільства та його цінностей.
Відсутність військової дисципліни свідчить про недостатність компетентності та професіоналізму в російській армії. Російська армія набирається з найбідніших депресивних регіонів Росії і, в основному, складається з малоосвічених осіб. І це не ті, хто б мав служити в сучасній армії, якби в Кремлі ставили перед собою ціль таку створити.
Сучасні армії потребують технологічно компетентних людей, здатних приймати швидкі та логічні рішення. Тому очевидно, що зґвалтування, крадіжки телевізорів та пральних машин не повинні бути головним пріоритетом сучасної армії.
Звірства росіян в Україні за своїм масштабом, жорстокістю і тяжкістю можна порівняти хіба що зі злочинами німецьких загонів СС та гестапо під час Другої світової війни. Тому Україні буде дуже важко нормалізувати свої відносини навіть з новою Росією після Путіна, адже завжди між нами стоятиме Буча і Маріуполь, де московці показали свою справжню злочинну суть.
Автор ілюстрації Дмитро Скаженик