Зустріч у «нормандському форматі» не може стати початком деокупації Донбасу
Сприйняття зустрічі в «нормандському форматі», як панацею, є перебільшеним очікуванням, що може повернутися бумерангом негативу в українську політику.
Адже від самого початку Путін ні на йоту не збирається відступати від свого ультиматуму Україні, який він оголосив ще у 2014 році.
Це децентралізація і федералізація України, після чого розпад Української держави може стати хіба що питанням часу.
Чому наочним підтвердженням є приклад автономного Криму, який Москва «військово-референдумним» шляхом присвоїла собі.
Єдиним видимим позитивом переговорів у «нормандському форматі» може стати те, що Володимир Зеленський нарешті зрозуміє, що з Путіним домовитися неможливо.
Адже він не бачить майбутнє України в статусі незалежної держави, а всі його військові, політичні і дипломатичні дії, це лише складові одного цілого комплексу заходів, які націлені на знищення української державності.
Якщо ж говорити про ризики зустрічі Зеленського з Путіним, то вони головним чином, полягають в тому, що до цієї зустрічі російське керівництво розраховувало на поступки з боку України, або на капітуляцію.
Якщо ж Зеленський проявить стійкість в захисті української позиції і стратегічних інтересів Української держави, то це здатне лише спровокувати Москву на різку ескалацію військового протистояння на Донбасі.
Оскільки тоді Кремль може вирішити спробувати примусити Україну піти на великі поступки – під тиском великих людських втрат і неможливості утримувати ситуацію під контролем.
Тому усі сподівання на «доброго» Путіна, якого Зеленський зможе переконати своєю поступливістю і толерантністю до Росії, марні.
Геополітичний маніяк Путін вже нездатний зупинитися, і тим більше не готовий відпустити Україну мирно, щоб там не говорили російські переговорники про мир на Донбасі.
Путін бачить мир на Донбасі лише за умови повної капітуляції України перед Росією і відмови її він намагань вступити до Європейського союзу і НАТО.
Таким чином, зустріч у «нормандському форматі» не може стати початком деокупації Донбасу, а лише підштовхне Кремль до переходу до більш жорсткого плану «В», який в Кремлі давно вже розроблений.