Єлизавета II збирає нас востаннє

Сьогодні, у понеділок, 19 вересня – похорон Королеви Великобританії. 17:30 за Києвом.

Єлизавета II збирає нас востаннє.

З учорашнього дня від 18:00 світ вшановує її хвилиною мовчання. Момент тиші, національних роздумів про життя і спадщину.

Зараз Її Величність лежить у парламентському Вестмінстер-Холі.

Дубова труна накрита королівським штандартом. Зверху Імператорська Корона і вінок білих квітів з маєтку Балморал – улюбленої резиденції Королеви. Пахнуть білі троянди, фрезії, хризантеми, верес, листя розмарину і кущового осоту.

Її поховають у Меморіальній каплиці Святого Георга. Біля чоловіка – принца Філіпа, поруч із батьками та сестрою Маргарет.

Ця каплиця її улюблена. Вона приходила сюди у вихідні.

А до Лондона прибуло мільйон шанувальників. Стоять добами у кілометрових чергах. Я бачила дивовижні кадри вершників на конях і фермерів на тракторах, які вздовж сільських доріг Шотландії створили їй почесну варту. Тисячі людей встелили квітами резиденції Королеви і ліхтарями телефонів освітили її прибуття у вечірній Букінгемський палац. Так у Лондоні Королева, Мама і Бабуся прощалася з дітьми та внуками приватно.

Її довголіттю нема рівних.

Вона захоплює всі покоління. І поруч з Королевою кожен король, президент, канцлер чи прем’єр-міністр мріяв доторкнутися до її Історії, бо розумів – ми живемо в «епоху Єлизавети».

Як подумати, що 70 років служила світу на британському престолі, то аж паморочиться в голові. Призначила 15 прем’єр-міністрів. Об’їздила навкруги планети більше астронавта. І у свої довгі 96 – надихала, зворушувала, чарувала.

Її таємницю ще будемо розгадувати, бо ми вдячні за її призначення.

З гідністю формувалася як Особистість.

З характером батька утверджувалася як Королева. Від 25 років вчилася поєднувати в собі любов до сім’ї та обов’язок перед Короною. У важкі часи завжди брала на себе лідерство. І багатьом поколінням подарувала стабільність. Весь чоловічий світ її поважав. Навіть залізна Маргарет Тетчер відступала перед принципами Королеви.

Думаю часто, а як вона це змогла? В епоху вічних змін?

Завжди обирала Місію заради людей і народів, тому здобула повагу націй і держав. Розуміла душі людей – вчила світ бути людяним. І зробила Королівську родину – родиною всіх співгромадян.

Ніколи не забувала бути Жінкою, Дружиною, Матір’ю – душею родини. Усміхалася до нас десятиліттями, заставляла мріяти та бути елегантними. Вийшла заміж не просто за гарного хлопця, а героя війни, морського офіцера Філіпа. І довела, що свого шлюбного чоловіка можна любити завжди. Бо він був не тільки чоловіком її життя, а найкращою підтримкою і служив Короні як ніхто інший.

Так, вона вміла бути серцем сім’ї та серцем нації.

Виняткова!

Ми вірили, що вона вічна, а сьогодні її більше нема.

Та Королева не хоче, щоб ми довго сумували. А діяли для майбутнього!

Велика Британія далі надаватиме Україні військову, економічну, дипломатичну підтримку. Україна перемагає і розбудує своє майбутнє.

На похорон не запрошені Владімір Путін та Дональд Трамп.

Від України, серед 500 високих гостей – Перша леді Олена Зеленська – запрошена на поминальну службу та VIP-прийом, організований королем Чарльзом III.

Вже нічого не буде, як було раніше.

Сьогодні Єлизавета II збирає нас востаннє.

Королева йде… стає Легендою… і повернеться Ангелом.

Прощавайте, Ваша Величносте! А ми йдемо далі.