Що продемонструвала загибель генсека руху «Хезболла» Хасана Насралли?

• 1 •

Ізраїль перевищив традиційний рівень ескалації, який, здавалося, був прийнятий у регіоні з 1990-х років. Тепер «червоні лінії» розмиті остаточно, і, швидше за все, вже не працюватимуть як раніше. Хороший приклад доламування старої системи безпеки, створеної останніми роками «холодної війни» і потім в епоху «однополярного моменту» після 1991 року.

• 2 •

Тактика Нетаньягу залишається незмінною: вивести Іран більш активну участь у війні з Ізраїлем, відвести фокус громадської та міжнародної уваги з Гази та Палестини, завдати сильних і медійно гучних ударів по противнику, роблячи ставку на залякування як на спосіб примусу до світу, щоб уникнути невигідних для себе припинень вогню.

• 3 •

Іран вкотре показав, що стратегічно намагатиметься зберегти формат проксі-протистояння з Ізраїлем. Однак йому ставати все складніше, і активніше залучення до конфлікту – питання часу та формату, до якого прийдуть на нарадах у Тегерані: від відправки військ до Лівану до чергових повітряних ударів територією Ізраїлю.

• 4 •

Ізраїль добре показує, що «багатополярний/поліцентричний» світовий порядок – це реальність, яка на нас неминуче чекає в найближчі роки або десятиліття з ліквідацією «західного світопорядку». Але якщо Туреччина, ОАЕ, Саудівська Аравія, Росія, Іран та багато інших кидають виклик старому «західному світовому порядку» у ролі поганих хлопців з «осі зла», то Ізраїль показує ту ж логіку, тільки із західного блоку, з яким його асоціюють.

• 5 •

Міжнародно-правова система – «порядок, заснований на правилах», що захищається Заходом, на жаль, перестає працювати, і вже все менше залучає держави у їхньому прагненні вирішувати свої завдання. Попереду – все більше скочування «світу сили», а не «світу права», і все сприйматиметься у першу чергу з позиції силового тиску, особливо у незахідних регіонах. Росія теж використовуватиме кейс «Хезболли», щоб скептичніше й утилітарніше ставитися до концептів «червоних ліній».

• 6 •

Ядерна зброя і надалі сприйматиметься єдиною гарантією безпеки. Загибель Насралли, як і свого часу загибель Каддафі, лише зміцнить цю тезу для цілого ряду держав, включаючи РФ, Іран, КНДР та багато інших.

• 7 •

Країни ЄС і НАТО будуть і надалі втрачати ініціативу у відносинах із незахідними регіонами. Їхня реальна чи уявна нездатність вплинути на Ізраїль сприйматиметься на Близькому Сході та в інших незахідних регіонах як слабкість, втрата лідерства та необов'язковість у переговорах. По суті, відтворюється ефект після «арабської весни» та розвалу «ядерної угоди» з Іраном. Рівень довіри між Заходом і не-Заходом і надалі падатиме, ускладнюючи між ними переговори та перспективи взаєморозуміння.

• 8 •

Бойовики «Хезболли» були не готові до такого удару. Їхня система внутрішньої безпеки була скомпрометована, і вони явно очікували, що Ізраїль залишатиметься у певних рамках ескалації і не перетинатиме їх. Обстрілюючи північ Ізраїлю, вони явно сподівалися зберегти формат обмеженої участі у війні, роблячи ставку на міжнародний тиск та протести частини суспільства в Ізраїлі, які змусять Нетаньягу піти на світову. Але вони прорахувалися і віддали ініціативу управління ескалацією до рук Ізраїлю.

Можливо, були очікування з боку Ірану, який за нової адміністрації намагався налагодити діалог на базі загального неприйняття широкої регіональної війни на Близькому Сході. Цим пояснюється, чому іранці не особливо поспішали на допомогу «Хезболлі», незважаючи на прохання останнього. Це може внести певні напруження у їхніх відносинах з іншими угрупованнями у регіоні, і вимагатиме перегляду формату цих відносин та гарантій безпеки.

P.S. Я не вважаю, що «Хезболла» розвалиться після загибелі Насралли. Як і у випадку з ХАМАС або хуситами, це організація з сильною мережевою структурою, вмонтована у політичну та соціальну систему Лівану. По ній завдано сильного удару, і їм потрібен час на відновлення. Але корінь конфлікту між Ізраїлем та палестинськими арабами та Іраном ці удари по керівництву «Хезболли», звісно, ​​не вирішують.