Дизель під напругою
Як вийшло, що залізниця мало не зупинилася через нестачу палива?
В один день, 7 вересня 2017 р., «Укрзалізниця« оголосила й провела екстрений тендер із закупівлі 60 тис. т дизельного палива.
Чому такий поспіх, адже зазвичай підготовка тендера триває до двох місяців? Виявляється, виникла загроза національній безпеці у вигляді неможливості забезпечити потреби армії в залізничних перевезеннях. Але як вийшло, що залізниця мало не зупинилася через нестачу палива? Причина одна — це корупція, яка в цьому випадку отримала дуже точне визначення: загроза національній безпеці.
«Вісімдесят днів триває закупівля дизельного палива. А потім буде: «поїзди не їздять», «дизеля лишилося на три дні», «АМКУ блокує закупівлі», — цей червневий коментар в Facebook держуповноваженого АМКУ Агії Загребельської став пророчим. Уже тоді, у червні, було зрозуміло, що переходити на прозорі рейки закупівель палива залізниця не хоче.
Мільярд чотириста мільйонів за півгодини
Про неминучі проблеми з паливом DT.UA написало ще в середині серпня. Тоді було заблоковано тендер на закупівлю 150 тис. т ДП, яких вистачило б до кінця року.
Залишившись без «великого» палива, у серпні Центр забезпечення виробництва (ЦЗВ) «Укрзалізниці» почав «пилососити» ресурси, де тільки міг. Голова ЦЗВ Віталій Цвигун навіть наступив на горло власній пісні й купив у ОККО 10 тис. т дизпалива, яке відмовлявся брати з лютого поточного року, подавши на постачальника багатомільйонний позов…
ЦЗВ також оголосив 15 нових тендерів по 10 тис. т. Але проблема в тому, що згідно з процедурою найближчі торги відбудуться тільки 24 жовтня. А тим часом відсутністю дизпалива запахло ґрунтовно.
Проблему в серпні несподівано підсвітив… скраплений газ. «Укрзалізниця» підсилила кризу на цьому ринку, не спромігшись оперативно вивозити цистерни з портів і митних переходів. У перші дні вересня з'явилася інформація, що запасів у «дороги» лишилося до 10 вересня…
Вихід був один — позика. Завдання ускладнювалося тим, що УЗ був потрібен величезний обсяг — не менш як 50 тис. т, щоб протриматися до жовтневих тендерів. Йшлося про суму понад 1 млрд грн. Джерела кажуть, що переговори від самого початку приречені на провал.
«Вони (представники УЗ. — С.К.) поводилися дивно: то їм треба було 5 тис. т, то 50 тис… Механізму коректного повернення товарного кредиту не запропонували», — розповідає один з учасників переговорів на умовах анонімності.
Орієнтовно 4–5 вересня про паливну кризу в «Укрзалізниці» уже був обізнаний прем'єр, якого називають куратором в.о. голови компанії Євгена Кравцова.
«Сьогодні тендер на 60 тис. т, ми в шоці», — повідомив один із постачальників, що одержав серед білого дня 7 вересня повідомлення про проведення тендера за переговірною процедурою.
Явище це рідкісне. Закон «Про публічні закупівлі» передбачає такий спосіб закупівлі, якщо виникне потреба негайно ліквідувати наслідки надзвичайних ситуацій або надати від України гуманітарну допомогу. Ці обставини мають бути документально підтверджені, наприклад, рішенням РНБОУ, постановою, дорученням або розпорядженням Кабміну. Через тиждень формальна причина проведення екстреного тендера невідома. За даними учасників торгів, їм була озвучена «загроза національній безпеці».
Справу провернули за півгодини. Компанія «Анвітрейд» виграла 20 тис. т за ціною 23150–23450 грн/т, «Трейд Коммодіті» — 30 тис. т (23150–23200 грн/т), «Елемент-Нафта» —
10 тис. т (23200 грн/т). У торгах також брали участь представники ОККО, WOG і «Сокар». Загальний обсяг закупівлі становив майже 1,4 млрд грн.
Кадри, які «вирішують»
Пізніше «Анвітрейд» заявила, що почала відвантаження наступного ранку після торгів і фактично врятувала залізницю від зупинки. Компанія вважає ціну палива на торгах вигідною.
«На переговорах ми запропонували дуже вигідні ціни. З урахуванням зростаючої динаміки валютного курсу, волатильності європейських котирувань, відстрочення платежу, а також виконання з нашого боку договору позики наша ціна однозначно нижча ринку», — заявив голова «Анвітрейду» Петро Белз.
З одного боку, ціни справді можна вважати нормальними: за даними «Консалтингової групи А-95», середньоринкова ціна на великооптові партії дизпалива 7 вересня становила 23300 грн/т. Але дбайливого хазяїна такий результат навряд чи влаштував би.
«Укрзалізниця» — найбільший споживач дизпалива з обсягом 300 тис. т. Такий клієнт має всі підстави претендувати на істотні знижки (мінімум 500 грн/т). Порахуємо ефект.
Зроблений раніше в DT.UA аналіз закупівель 195 тис. т ДП у компаній »Вог Аеро Джет» і «Трейд Коммодіті» у першому півріччі 2017 р. показав, що залізниця переплатила мінімум 163 млн грн. На цьому обсязі знижка 500 грн/т дала б економію ще 101,5 млн грн. Виходить, сумарно залізничники переплатили близько 275 млн грн. Прибуток УЗ у першому півріччі 2017-го становив 122,5 млн грн, виходить, фінрезультат міг бути майже 400 млн грн, або вище фактичного в 3,3 разу. А скільки в «Укрзалізниці» таких проблемних позицій?
Що заважає заощаджувати подібні суми? Існуюча система закупівель. Вона не лише вимиває з компанії величезні гроші, а й у вересні мало не призвела до надзвичайної ситуації — зупинки залізниці. Чому ж система не змінюється? Це невигідно чиновникам ЦЗВ та «Укрзалізниці», прозора й ефективна для УЗ система закупівель автоматично позбавляє їх корупційних заробітків. Бажання швидше стати прозорими таке велике, що очікуваний на початку року перший «формульний» тендер на 150 тис. т вийшов на фінішну пряму тільки на початку серпня. А якість його підготовки, про яку півроку говорили і трейдери, і АМКУ, виявилася настільки низькою, що заблокувати тендер не становило труднощів. Чи не на це був розрахунок чиновників ЦЗВ?
Тепер ситуація погіршилася. Після 7 вересня будь-які фокуси «залізничних» клерків можна буде прикрити «загрозою національній безпеці».
«Є маса причин опротестувати цей тендер. Напевно покликали не всіх. Усе відбувалося в такій метушні, що це складно назвати тендером», — розповідав очевидець подій 7 вересня.
Заблокувати здійснену закупівлю й зупинити залізницю — такий собі варіант. Але й консервація існуючої ситуації із закупівлями є не менш небезпечною. Необхідні кадрові рішення й координація розробки всім зрозумілої формули під керівництвом перших осіб УЗ та уряду. Автоматичний режим ціноутворення й поставок дасть змогу розширити коло постачальників за рахунок українських і зарубіжних виробників, міжнародних трейдерів, а отже, знизити ціну до мінімуму. А постійна паніка й біганина навколо кожної закупівлі забудуться, як страшний сон.