Закон «Про корінні народи» однобокий і викривлений не на користь українцям
Питання, хто такі українці в Україні, залишається відкритим
Чому український закон «Про корінні народи» – викривлений? Тому що права корінним народам дали, а про обов'язки забули.
Як каже європейське законодавство, закон про корінні народи – це прописані такі договірні взаємовідносини між державою і корінними народами, коли держава надає корінним народам права та гарантії зберегти їхню ідентичність і не асимілювати їх – а корінні народи беруть на себе зобов'язання інтегруватися в суспільство, в якому живуть. Такий собі взаємообмін (ми – вам, ви – нам).
Український закон «Про корінні народи», як завжди, однобокий і викривлений не на користь українцям.
У цьому законі надаються права корінним народам мати свої школи, мову, традиції, релігію, ЗМІ, громади, самоврядування тощо, а от про обов'язок інтегруватися (з тими всіма правами) в українське суспільство:
а) не йдеться
б) більше того, Україна гарантує, що не буде примушувати корінні народи інтегруватися (ст.4,п.3).
Це некоректне формулювання! Таке формулювання треба вилучити.
Як правильно?
У Законі про «Корінні народи» окрім статтей про права корінних народів повинна була б бути хоча б одна стаття на кшталт «Органи влади зобов'язані вживати заходів для ефективної реалізації процесу інтеграції корінних народів в українське суспільство.»