Навіть у Німеччині починають стирати пам'ять про Голокост
Світ забув, до чого призводить пропаганда ненависті
Дитячий садок у невеликому німецькому містечку Тангерхютте планує змінити назву на Weltentdecker, «Дослідники світу». Непогано, але річ у тім, що з 1970-х він носить ім'я Анни Франк.
Тієї самої єврейської дівчинки, яка після приходу нацистів до влади в Німеччині разом із сім'єю емігрувала до Нідерландів, де вела свій знаменитий щоденник. Анна загинула 1945 року в концтаборі Берген-Бельзен. Її щоденник став свого роду літописом Голокосту на прикладі однієї родини.
У громаді Тангерхютте стверджують, що історію Анни Франк важко донести маленьким тангерхюттенцям, насамперед із родин емігрантів, а «дослідження миру» зроблять навчальний заклад «більш доброзичливим до дітей». Ініціатива перейменування нібито йде від батьків і педколективу.
Це загрозлива тенденція. Якщо вже в Німеччині починають стирати пам'ять про Голокост, тоді не варто дивуватися появі на школі в Парижі графіті у вигляді зірок Давида. Або банеру на футбольному матчі в Боснії з образами на адресу ізраїльського власника однієї з команд, якого назвали «єврейською с...кою».
Не кажучи вже про пропалестинські демонстрації, які за фактом прославляють ХАМАС, а значить – тероризм.
Світ забув, до чого призводить пропаганда ненависті. Але найжахливіше те, що навіть нагадування про це хочуть викреслити, прикриваючись помилковою толерантністю.