Велика проблема українських волонтерів

Розповім вам про одну ситуацію з «гуманітарною допомогою».

Звернулася до мене одна державна (!) інституція, яка вирішила перерахувати одноденну зарплатню всього колективу і купити за ці гроші два автомобілі для підрозділів, у яких служать її працівники.

Ясна річ, ця інституція не може переказати ці гроші мені як фізичній особі (навіть попри те, шо мій рахунок зареєстрований у податковій як волонтерський).

Тому ідея була така: інституція перераховує ці кошти на рахунок благодійної організації, а вже та перераховує мені, а я – відповідно – купую для інституції два автомобілі.

Але й так не можна, бо ті автомобілі, які заїжджають через кордон «на армію», держава вважає гуманітарною допомогою. А відповідно я не можу організації передати «гуманітарну допомогу», бо вона апріорі безкоштовна.

Тобто якщо якась інституція, організація, фірма, сім'я чи просто військові самі скинулися і попросили мене купити для них терміново машину, то це неможливо, бо «гуманітарна допомога» апріорі безкоштовна.

В чому ж підвох, у чому ж проблема? Проблема в тім, що це ніяка не гуманітарна допомога!!! Це куплені за наші кровні українські гроші товари, які ми передаємо для армії! Не існує в природі «Волонтерів Великої Британії», як у цій митній декларації, бо насправді цю машину я придбав за кордоном за ваші внески, тобто за українські гроші! Це ніяка не гуманітарна допомога!

Всі ці машини, дрони, шоломи, тепловізори, тактичний одяг і купа іншого купляються нами за кордоном і передаються армії, але це не гуманітарна допомога за суттю, бо її ніхто не надає, воно купується!

Гуманітарна допомога – це консерви і памперси, які передає Україні якесь місто-побратим чи благодійна організація, а все куплене нами за кордоном – це ВОЛОНТЕРСЬКА ДОПОМОГА, яку держава через свою неповороткість змушує нас декларувати як гуманітарку.

І після цього ми чуємо про те, як держава іншою своєю рукою (чи лапою) відкриває кримінальні справи на волонтерів, переслідує, заважає працювати, буцімто за «продаж гуманітарної допомоги».

Продаж гуманітарки – це коли в супермаркетах продаються консерви без українського маркування, а коли пише дружина військового й каже, що вона зібрала 200 тисяч гривень на авто для підрозділу чоловіка – це не гуманітарна допомога! Це їй треба допомогти, терміново знайти і перегнати в Україну автомобіль, який потім стане згідно з актом прийому-передачі на баланс військової частини!

У мене в друзях є багато політиків і нардепів, прошу вас: розробіть законопроєкт і нарешті припиніть цей хаос! Давно треба розрізнити гуманітарну допомогу і волонтерську допомогу! Бо виходить так, що ми збираємо гроші на свої картки, а потім вони випаровуються десь за кордоном, натомість в Україну заїжджає «гуманітарна допомога» у вигляді машин, тепловізорів, дальномірів, турнікетів і так далі! Це не так – і державі пора й самій фіксувати різницю між консервами й купленою за український кошт допомогою! Наведіть у цьому порядок і не заважайте волонтерам робити свою роботу!