Кравчук у Тристоронній контактній групі. Оптимізму від цього нема
Чим далі, тим гірше...
Спершу ідеолог ЦК КПУ і непримирений опонент В’ячеслава Чорновола, згодом - Перший Президент. Ще пізніше - перший номер списку СДПУ(о), а згодом можна ще згадати Виборчий блок «Не Так!»...
Перший Президент України для мене, ще тоді студента юрфаку, запам’ятався безпорадністю. Це торкалося всього: і нездатністю забезпечити заміну радянської Конституції 1978 року, і неспроможністю протидіяти сепаратизму в Криму, і загалом втратою керованості центральної влади над регіонами країни (прямі вибори голів обласних рад досі пам’ятаю), і «розквітом» організованої злочинності, і галопуючою гіперінфляцією... Все це про Л. Кравчука, як Ви уже здогадалися.
На мою думку, Перший Президент за ефективністю своєї роботи на посту Президента (1991-1994р) суттєво поступається Другому, Третьому чи П’ятому Президентам.
Тепер Леонід Макарович Кравчук розглядається чинним Президентом як потенційний представник України у Тристоронній контактній групі. Оптимізму від цього не відчуваю.
Нам дуже бракує на цій позиції зубатого дипломата чи досвідченого спецслужбовця.