Бойові дії на Курському напрямку: дезінформація та реальні загрози

Огляд, у зв'язку із подіями на Судженському (Курському) напрямку, думаю, варто звернути увагу на склад сил й засобів противника, які він має (або може мати протягом найближчого часу) розгорнутими на цьому напрямку.

1. Спочатку трохи «вихідної» інформації.

Оцінювати та аналізувати той потік інформації, який вчора зранку хлинув з того напрямку, у зв'язку з останніми подіями, як на мене, поки не варто. По одній простій причині – він дуже рясно пересипаний з обох сторін відвертою дезінформацією, різного роду «спецінформацією» й просто брехнею.

Хто, куди й наскільки глибоко, геть не зрозуміло. Єдине, що можливо впевнено сказати, це те, що на даному напрямку, протягом 2-х минулих діб обидві сторони дуже активно та інтенсивно застосовували увесь спектр конвенціональної зброї, включаючи бойову авіацію, а також – артилерійське та ракетне озброєння.

Окрім того, у російському прикордонні відбулась серія боїв різного масштабу та розмаху, у результаті чого ЗСУ вдалося взяти полонених.

Також, можливо стверджувати, що ЗСУ діють, принаймні на двох тактичних напрямках:

• у бік села Зелений Шлях, вздовж східного берега річки Снагість;
• й у бік, власне, міста Суджа, вздовж дороги Р-200, північніше річки Олешня.

Інформація, щодо просування, або його відсутності – також дуже спірна та непідтверджена. Є дані, про «просування на 7-7.5 км», а є дані про, взагалі, відсутність будь-якого просування (тоді, постає питання – звідки взялися полонені?).

Обсяг та склад українських сил та засобів, які беруть участь у цих діях, також, поки виглядає, скажімо так, дискусійно. То «мова їде», про 300 бійців (по суті, батальйон), то про якісь «тисячі солдатів та десятки одиниць техніки».

У зв'язку з цим, на даний час, можемо лише тільки опосередковано стверджувати про те, що розмах та обсяг цих дій, а також їх зміст такий, що викликав у російського командування необхідність «переміщати на цей напрямок резервні сили та засоби».

2. Тому, варто більш уважно придивитись до того, що саме противник має на цьому напрямку й може притягнути туди додатково.

Перше, що варто зауважити, це той факт, що події відбуваються у смузі дії угрупування військ (УВ) противника «Північ», або краще сказати – визначеного комплекту військ (сил) «Ленінградського військового округу» (ЛВО), які розгорнуті на території трьох російських прикордонних областей – Брянській, Курській та Білгородської.

Так, це саме воно зараз «вперлося» у міста Вовчанськ й намагається прорватися на тили нашого Куп'янського угрупування по дирекції Вовчанськ – Білий Колодязь – Великий Бурлук, але поки, не може, навіть, форсувати річки Вовча у районі, або у межах самого міста.

Тому, як на мене, не думаю, що нинішні події на Судженському напрямку, скажімо так, носять випадковий, в оперативному відношенні, характер. Це – явно складові одного чіткого задуму (плану) ЗСУ, щодо протидії противнику загалом й на Харківському, й на Сумському операційних напрямках.

Загалом, до складу УВ «Північ» (ЛВО) входять:

• 6-а загальновійськова армія (ЗВА), яка має у своєму складі, принаймні, 2 окремих мотострілецьких бригади – 25-у та 138-у омсбр (обидві, зараз, задіяні у районі Вовчанська);
• 11-й армійський корпус (18-а мотострілецька дивізія\мсд, а також – 7-й окремий мотострілецький полк\омсп);
• 44-й армійський корпус (72-а мсд + 128-а омсбр);
• 14-й армійський корпус (АК) – 80-а та 200-а омсбр, які знаходяться на інших операційних напрямках й поки, повною мірою, у подіях на Харківському операційному напрямку не задіяні.

А також, ряд інших частин та підрозділів, зі складу УВ та «воєнних округів» діючих на інших операційних напрямках. Окрім цього, варто зазначити, що, безпосередньо, на Судженському напрямку були розгорнуті підрозділи 71-го мотострілецького полку (мсп) зі складу 42-ї мсд 58-ї ЗВА «Південного військового округу» (ПВО).

Так, ви не помилились, це «частково» ті самі «дон-дон» підрозділи, які, протягом кількох крайніх діб, через «смертельну загрозу», яка виникла для них внаслідок масованого та інтенсивного застосування ЗСУ засобів ураження, різко «покращили» свої позиції на цьому напрямку.

Як стає зрозуміло, головні сили УВ «Північ», на даний час задіяні саме у напрямку на Вовчанськ та Липці (тобто, на Харківському, а не Сумському операційному напрямку, де відбуваються останні події):

• обидві бригади 6-ї ЗВА – там;
• 44-й АК, також, за виключенням пари батальйонів;
• й 11-й АК там же, можливо, без 7-го омсп.

Більше того, там же задіяні й передані у «тимчасове користування» його командуванню резерви, які штатно не входять до складу ЛВО – 155-а окрема бригада морської піхоти (обр МП), 83-а окрема десантно-штурмова бригада (одшбр) й навіть, 2-а окрема бригада спеціального призначення (обр СпП).

Загалом, виключно за моїми власними оцінками, УВ «Північ», на даному етапі має у своєму розпорядженні:

• до 72-75-и тисяч особового складу (о\с);
• приблизно, до 320-350 танків;
• десь, до 760-770 бойових броньованих машин (ББМ);
• під 800-820 артилерійських систем (АС);
• й до 150-160 одиниць реактивних систем залпового вогню (РСЗВ).

Я, звісно, можу й помилятися, але, на мій суб'єктивний погляд, «порядок цифр» – десь такий.

3. Тепер, трохи конспірології.

Зрозуміло, що «без особливої потреби» росіяни, офіційно, не заявляли б, про пересування на Судженський напрямок якихось, поки не названих, резервів. А це вже фіксується (звісно, у Білгородській області, а також безпосередньо у Курській та Брянській, у напрямку – на Курську область).

Очевидно, російське командування «таки схвилювали» ці події у його прикордонні, на Курщині. Думаю, ключовим фактором, для їх подальшого розвитку стане питання – наскільки серйозно воно їх сприймає насправді, а не на словах.

Так, допустити реальне переміщення частини військ (сил) УВ «Північ» з Харківського на Сумський операційний напрямок – цілком можливо. Але, в якому обсязі і якому складі? Чи не може це бути, таким собі «підігруванням» ЗСУ у складанні у них хибних уявлень, щодо реакції російського командування на події у Курській області? Загалом, здатне, це вплинути на ситуацію «під Вовчанськом»? Звісно, здатне. Однак, наскільки вагомо?

Отже, поки, запитань «у зв'язку» із подіями на Судженському напрямку – більше, ніж реальних, а головне – аргументованих відповідними результатами, відповідей. Тому, уважно слідкуємо за розвитком подій.