Путін всіх переграв? Що змінила війна всередині Росії

Так, це боляче усвідомлювати, але ця війна для світу (і навіть наших найближчих союзників) – не про долю України, а про долю Росії. Це головний сюжет драми, який ми повинні відстежувати хоча б для того, аби не втрачати відчуття реальності.

Є у кібернетиці такий принцип «чорного ящика». Якщо ти не знаєш достеменно, що відбувається всередині якогось об'єкта чи процеса, ти можеш судити про нього після співставлення двох станів системи – на вході і на виході. Для розуміння того, чим є нинішня війна для Росії, доречно застосувати саме цей підхід.

Отже, станом на 2013 рік Росія була однією з найбільш впливових держав світу. Президент Путін очолив список найвпливовіших людей світу за версією Forbes. Авторитет РФ у Раді безпеки ООН є безперечним. Росія виступає модератором найгостріших конфліктів сучасності. Її слово є визначальним у ситуації навколо Іранської ядерної програми, проблеми КНДР, наслідків конфлікту на Балканах.

У Європі Путіна підтримують лідери провідних держав – Меркель, Саркозі, Берлусконі... Практично в кожній європейській країні є проросійські партії, проросійські ЗМІ, розгалужена російська агентура. Sputnik і Russia Today стають глобальними медіа і створюють конкуренцію західному порядку денному.

Китай дивиться на Росію з повагою і прагне створити з нею рівноправний союз.

На пострадянському просторі придушені останні вогнища «кольорових революцій». Інтеграція України, Грузії, Молдови в НАТО і Євросоюз надійно заблокована.

Президент США Обама з повагою ставиться до «зони особливих інтересів» Москви, відчуває провину за дії своїх попередників зі «стримування Росії» та покладає великі надії на «перезавантаження» відносин з РФ.

Російська армія вважається однією з найпотужніших, а за результатами переозброєння (почалося з 2011 р.) стає однією з найсучасніших.

Фінансове становище РФ є чудовим. Золото-валютні резерви зростають, виручка від торгівлі нафтою і газом зосереджуються в двох спеціальних фондах. Магістралі ремонтуються, метро в Москві будується. Доходи населення високі, як ніколи раніше. Іноземні інвестори стоять в черзі. Ростуть світові ціни на енергоносії, а разом з ними зростає і залежність європейських споживачів від російського газу і нафти (нові довгострокові контракти, нові трубопроводи, корупція і т.п.).

Російська експансія пронизує всі сфери життя Заходу. Політика, бізнес, спорт, експертне середовище, медіа – скрізь росіяни зміцнюють свої позиції, залучають усе нових агентів, скуповують активи і власність, починають почуватися господарями в цій системі західного капіталізму, де «все вирішують гроші».

Російські олігархи і дипломати, кримінальні мережі і спецслужби, артисти, літератори і професори, відпочивальники в Анталії і гуляки на Лазурному березі – усі поводяться нахабно, зарозуміло, агресивно. «Русскіє марши» проходять в європейських столицях. «Дєнь Побєди» гримить на курортах Туреччини і Єгипту.

На цьому тлі Путін починає війну, яка триває вже майже десять років.

Про її значення і місце в історії можна скласти переконливе уявлення, якщо пройтись по кожному з названих вище пунктів з проекцією на сьогоднішній день.

Путін всєх пєрєіграл?

Як не дивно, але – так! Для Путіна і його корпорації має значення лише одна зміна, яка відбулася в «чорному ящику» за цей час. Її пару днів тому зафіксував речник російського президента Пєсков. За словами останнього, вибори в Росії з демократичної процедури перетворилися на бюрократичну. Путіна переоберуть з результатом 90% голосів «за». Шкода навіть грошей на це витрачати, жаліється Пєсков.

Встала с колєн Росія, да...