Політична криза у Німеччині? Чи дійсно все так погано

У страху великі очі. Вибори у німецьких землях не зменшать допомоги для України.

У коментуванні політики варто тримати емоції на контролі, уважно аналізувати результати виборів, знати політичну систему країни, основи її зовнішньої політики та структуру суспільства. Бажано також орієнтуватися у її найновішій (пів століття) політичній історії, бо особливо в стабільних демократіях політичні традиції та пам’ять про минулі колізії відіграють серйозну роль.

Про ці істини я згадав, читаючи коментарі на тему результатів виборів до парламентів (Landtag-ів) двох федеральних земель: Саксонії й Тюрингії. Перемога партії «Альтернатива для Німеччини» (AfD) у Тюрингії, її другий результат у Саксонії та третє місце в обох землях Альянсу Сари Вагенкнехт спричинили хвилю панічних настроїв щодо майбутнього Німеччини, допомоги Берліна для України та наших перспектив вступу до ЄС.

А ще за два тижні відбудуться вибори до парламенту Бранденбургії (згідно з опитуваннями громадської думки AfD і партія «Вагенкнехт» так само отримають хороший результат). Багато експертів прогнозують радикальні зміни німецької політики, турбулентність в Європі та навіть «нову епоху» у міжнародній політиці.

Санітарний кордон довкола прихильників Кремля

У страху великі очі. Опитування громадської думки прогнозували успіх AfD і Альянсу Вагенкнехт на місцевих виборах у трьох названих землях, які положені у Східній Німеччині (колишня Німецька Демократична Республіка), що до 1990 року перебувала під совєтською окупацією. Нагадаю, що на початку цього року підтримка «Альтернативи для Німеччини» різко зростала у масштабах всієї країни, досягнувши 22-23% на своєму піку. Зараз підтримка коливається у межах 16-17%, натомість для партії Вагенкхнехт – 6-8%.

Багато, але ж це не той рівень, дякуючи якому проросійські, антиукраїнські та антиєвропейські сили могли б претендувати на участь у владі на федеральному рівні після парламентських виборів, які заплановані рівно через рік.

У соціологічних опитуваннях перше місце стабільно займають християнські демократи із союзу ХДС/ХСС (CDU/CSU), набираючи 30-32%. І, якщо не трапиться якась катастрофа, тоді ХДС/ХСС формуватимуть новий федеральний уряд. З зеленими, лібералами або соціал-демократами, тобто членами сьогоднішньої правлячої коаліції.

Місця для проросійських, антиукраїнських та антиєвропейських сил не передбачено. Навпаки, довкола них постане «санітарний кордон», тобто об’єднання всіх демократичних сил проти загрози приходу «коричневих» до влади. Подібний процес мав місце після завершення Другої світової війни, коли в Західній Європі комуністичні партії набирали 30, а то й більше відсотків.

Через рік Німеччиною керуватиме ХДС

Чи AfD формуватиме уряд Тюрингії (у Саксонії майже напевно не формуватиме)? Не факт, бо все залежить від того, чи ХДС, яка зайняла друге місце на виборах, буде спроможна створити власну коаліцію. Німецькі експерти вважають, що такі шанси існують, отже нам потрібно спостерігати за процесом обмеження впливу проросійських сил в ще одній державі.

Після Італії, Нідерландів, Франції та інших країн. У тому, що такі впливи обмежуватимуться, я не сумніваюся, бо від цього залежить майбутнє Європи.

На зниження підтримки AfD напередодні виборів до Європейського парламенту 6-9 червня вплинули два основні фактори: масові вуличні акції проєвропейської частини суспільства та викриття фінансування Росією чільних політиків цієї партії. Велика частина шокованих прихильників AfD із Західної Німеччини припинила її підтримувати, розуміючи, що за привабливими гаслами ховаються обурливі факти. Для значної частини мешканців Східної Німеччини ці факти не грають ролі.

Причиною є неосмислена як слід нацистська і комуністична спадщина Сходу та почуття «кривди», яку Ossi (східні німці) мали зазнати від Wessi (західних німців) під час об’єднання країни. А також нехіть до мігрантів, які постійно напливають до Німеччини – з 81 мільйона мешканців цієї країни аж 17 мільйонів, тобто 20% населення – це мігранти.

Tomahawk знову у Німеччині

Після недільних виборів Сара Вагенкнехт заявила, що вона готова формувати уряд Саксонії та Тюрингії спільно з ХДС, бо їх об’єднує програма щодо розв'язання питань у сфері освіти та внутрішньої безпеки. І додала, що уряди цих земель мають виступити за зміну курсу щодо постачання зброї в Україну і проти розміщення американських озброєнь середньої дальності у Німеччині.

З «переглядом» допомоги Україні все зрозуміло – для проросійських сил в Європі це своєрідний маркер. «Покажи, що ти проти постачання озброєння до України, а тоді станеш своїм для нас» – ось формула, яка об’єднує тих, хто «за» Росію та «проти» України й об’єднаної Європи.

Протест проти розміщення американських ракет у Німеччині розкриває іншу мету проросійських сил на Заході – зруйнувати євроатлантичну єдність США та ЄС, отже безпековий «дах» НАТО над Європою. Дах, відновлення якого закріплено в постановах саміту Північноатлантичного Альянсу в Вашингтоні 9-11 липня цього року.

Одна з головних постанов, це рішення США про розгортання у Німеччині з 2026 року зенітних ракет SM-6, крилатих ракет Tomahawk і експериментального гіперзвукового озброєння, що «має більшу дальність ураження, ніж те, що сьогодні розміщене в Європі» (заява білого Дому). Ось справжня «нова епоха» в європейській історії.
Добрі новини з Брюсселю

Москва гнівно відповіла, що у відповідь розмістить ракети середньої та великої дальності в європейській частині РФ і перегляне основи застосування ядерної зброї. Вийшов пшик, бо навчені уроками українського спротиву російській агресії західні політики та військові чимраз ясніше розуміють, що російський «цар» – голий.

Сон Путіна про відновлення імперії розвіявся на фронтах війни в Україні, а страх перед накресленими ним «червоними лініями» майже щез з походом Збройних Сил України на Курщину.

Всупереч прогнозам експертів, результати місцевих виборів в Німеччині не матимуть впливу на європейську політику, бо про її напрямок європейці вирішили під час виборів до Європарламенту. Ще на 5 років керувати Європейською Комісією буде Урсула фон дер Ляєн – промоутерка інтеграції України з ЄС. Днями вона запропонувала, щоб представник Латвії Валдіс Домбровскіс став виконавчим віцепрезидентом Комісії з питань «розширення та реконструкції України». Він також великий друг України.

Для нас це набагато важливіші новини, ніж прогнозовані успіхи проросійських партій на місцевих виборах у німецьких землях. Бо від рішень ЄК насправді залежить допомога Європи і швидкість нашого руху до ЄС.