Саміт НАТО у Вільнюсі: перший день. Підсумки для України

Перший день саміту НАТО у Вільнюсі добігає кінця. Його результати є не такими добрими, як хотілось би Україні, але водночас і не такими провальними, як хотілось би нашим ворогам. Принаймні, істерика кремлівських пропагандистів свідчить про те, що все рухається в правильному напрямку.

По дорозі на саміт президент України Володимир Зеленський оприлюднив критичний твіт, адресований учасникам зустрічі. Він зазначив, що «безпрецедентно та абсурдно» обговорювати членство України в НАТО без України. А ще розкритикував «дивне формулювання про «умови» для запрошення України» та відсутність конкретних часових рамок. «Схоже на те, що немає готовності ані запросити Україну в НАТО, ані зробити її членом Альянсу», – дійшов висновку Зеленський.

Між тим по приїзді у Вільнюс на нього чекали і добрі новини. Так, зокрема, президент Франції вже пообіцяв Україні далекобійні ракети Scalp. А Німеччина – додаткові Patroit та танки Leopard. Проте невідомо, чи поліпшило це настрій українського лідера. Хоча ймовірно і те, що різкість його висловлювань була зумисною, аби створити додатковий тиск на союзників. Так це чи не так – ми дізнаємося лише згодом, з мемуарів Володимира Зеленського. А поки що поговоримо про те, чим був наповнений перший день саміту.

Як зазначав ЦПК сьогодні зранку, дві держави виявилися неготовими бачити Україну в НАТО. Аналогічна ситуація вже виникала 15 років назад, на Бухарестському саміті НАТО-2008. Тоді це були Німеччина та Франція, нині – Німеччина та США. В цілому ж з 31 країни НАТО підтримку Україні висловили 23 держави.

Відтак не дивно, що підсумковий документ першого дня саміту писали й переписували ледь не до останньої миті. Підсумок, звісно, не може не розчаровувати: лідери країн НАТО виявились таки не готові офіційно дати Україні гарантії щодо членства.

Проте члени Альянсу погодили пакет з трьох елементів, які наближають Україну до НАТО. Перший елемент включає нову багаторічну програму військової допомоги по $500 мільйонів на рік, яка сприятиме переходу українських збройних сил від радянських стандартів до стандартів НАТО і допоможе відновити сектор безпеки і оборони України, покриваючи наші критичні потреби.

Другий момент – це створення нової Ради Україна – НАТО, про що ЦПК вже писав. Інавгураційне засідання Ради відбудеться у Вільнюсі вже у середу, і, як очікується, на ньому має бути присутній президент Зеленський. На цьому засіданні будуть узгоджені кроки щодо вступу України до Альянсу.

(Зауважимо в дужках, що на завтра ж запланована і спільна прес-конференція українського президента та генсека НАТО Єнса Столтенберга. А ще – його двосторонні контакти з іноземними колегами. Зокрема, з лідерами тих двох країн, які нині активно вставляють палки у колеса України. Тобто з президентом США Джо Байденом та федеральним канцлером Німеччини Олафом Шольцом).

Але повертаючись до ухваленого документу. Ключовий його момент полягає у тому, що члени Альянсу підтвердили: Україна стане членом НАТО, і домовилися скасувати вимогу щодо Плану дій щодо членства.

«Ми підтверджуємо взяте на саміті в Бухаресті 2008 року зобов'язання про те, що Україна стане членом НАТО, і сьогодні ми визнаємо, що шлях України до повної євроатлантичної інтеграції вийшов за рамки необхідності Плану дій щодо членства», – йдеться в документі.

Цей момент генсек НАТО Єнс Столтенберг прокоментував наступним чином: ми погодились вилучити вимогу про План дій щодо членства. Це змінить шлях України з двокрокового процесу до однокрокового процесу. Ми також дали зрозуміти, що ми оголосимо про запрошення Україні приєднатися до НАТО, коли союзники погодяться і будуть досягнуті умови».

Остання фраза Столтенберга і є тією ложкою дьогтю, що псує бочку з медом, на який міг би перетворитися саміт НАТО. Вона означає те, про що казав президент Зеленський: члени Альянсу уникають конкретики у питанні часових рамок. Крім того, в України попереду складний шлях і складне завдання – воно полягає у тому, що наша держава має залучитися підтримкою не 23, а всіх без винятку країн, які входять до складу НАТО. Нагадаємо, що скоро їх буде 32, адже членство в Альянсі Швеції – питання вирішене.

На жаль, вступ України до НАТО не користується таким безумовним схваленням, як вступ Швеції. Радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван заявляє про те, що питання вступу України поки не в пріоритеті. На його думку, союзникам краще зосередитись на підтримці України в боротьбі з російською агресією. При цьому зрозуміло, що Салліван транслює позицію Джо Байдена, яка є аналогічною.

Та як би нам не було гірко від подібної розстановки пріоритетів, перший день Вільнюського саміту приніс і добрі новини. Так, зокрема, міністр оборони Олексій Резніков повідомив, що підписав меморандум про офіційне сформування коаліції з підготовки українських пілотів на винищувачах F-16 офіційно. Окрім України, до неї увійшли 11 країн: Данія, Нідерланди, Бельгія, Канада, Люксембург, Норвегія, Польща, Португалія, Велика Британія, Швеція та Румунія.

Члени Альянсу також ухвалили новий План дій з оборонного виробництва, спрямований на прискорення спільних закупівель, посилення виробничих потужностей і підвищення оперативної сумісності членів Альянсу. Задля задоволення таких потреб вони взяли на себе зобов'язання інвестувати в оборону щонайменше 2% свого валового внутрішнього продукту. Втім, можна і більше, адже 2% – лише мінімум.

Підсумувати перший день натівської зустрічі на найвищому рівні можна словами Єнса Столтенберга. Він зауважив, що 11 липня у Вільнюсі був досягнутий максимальний компроміс. І додав, що ще ніколи з сторони НАТО не було такого сильного меседжу щодо шляху та членства, який пролунав для України. Та, попри те, що Україна героїчно протистоїть Росії, слід дочекатися завершення війни, оскільки країни НАТО не готові воювати з Росією.

І це та правда про країни-члени Альянсу, яку слід прийняти Україні незалежно від того, подобається нам вона чи ні.