Революція... буде?

Внутрішній конфлікт, який стався в лавах «Правого сектора», має під собою значно глибший зміст, аніж в історичному сенсі банальне взаємознищення сил «поміркованих» і «революціонерів». Хоча граблі ті ж самі.

Я вже бозна-скільки часу намагаюся отримати відповідь на кілька питань, але ніхто в ПС не може мені відповісти на обидва одночасно.

Якщо ми революціонери – то який, до біса, може бути референдум? «Ми вимагаємо від внутрішніх окупантів на голосуванні про їхнє усунення вести підрахунок голосів» - це щось потойбічне, за межами логіки і здорового глузду.

З іншого боку, якщо ми прагнемо мирної і легальної революції – то якого ж дідька ми не брали участі у виборах, не заходили у місцеві ради, не формували команди, не шукали ресурси під це?

«Помірковані» резонно зауважують, що нинішньому ПС, в його анархічно-нелегальному вигляді, немає прийнятного місця у правовому полі. Тому, кажуть «помірковані», нам потрібно цивілізуватися, стати менш агресивними, йти в політику, прийняти загальні правила гри – і реалізовувати піднесення національного духу.

«Революціонери» ж співпрацю з внутрішнім окупантом вважають за зраду національної революції. Для них похід у владу можливий лише з автоматами і розстрільними списками. Вони не розуміють, як можна не хотіти знищити режим, винний у Іловайську та Мінських угодах.

Проблема «поміркованих» полягає у тому, що політичний шлях в нашій країні неминуче пролягає через політичне бл.дство, і всі прекрасно розуміють цю перспективу хоча б і на прикладі деяких інших націоналістичних партій, з якими співпрацювати, до речі, прагнуть самі «помірковані».

Проблема «революціонерів» - у тому, що вони хоч і прагнуть національної революції, проте ніхто не має уявлення, що робити ПІСЛЯ неї. «Кого з ПС ти бачиш міністром фінансів?» - це питання ставить у глухий кут будь-кого, кого я питав.

«Помірковані» йдуть за лідером і брендом, «революціонери» вважають головними ідею і самопожертву заради неї.

Найсумнішим у цій історії є те, що можливості порозуміння існують. Потрібно сідати і домовлятися – про очищення рядів, подальші дії і методи. Нам потрібен компроміс.

Але перш за все нам потрібно утриматися від різких заяв і осудів, від демаршів і протиставлень – іноді після них діалог буває неможливим.

Источник: Facebook