Хто та як відбудовуватиме Україну: п'ять ключових викликів
Держава, громадянське суспільство, експерти та бізнес мають спільно та скоординовано працювати над відновленням України
Зважаючи на масштаби руйнувань, відбудова потребуватиме безпрецедентної кількості ресурсів. За оцінками Світового банку (RDNA 3), прямі збитки України – 152 млрд дол., а для відбудови й модернізації потрібно понад 486 млрд дол. протягом 10 років.
Найбільші інвестиції потрібні для відновлення житла (17%), транспорту (15%), торгівлі і промисловості (14%), сільського господарства (12%), енергетики (10%), соціального захисту (9%), розмінування (7%).
Але головне для відбудови навіть не кошти, а звісно ж – люди. Ті, для кого здійснюватиметься відбудова та ті, хто безпосередньо буде її реалізовувати. Людський капітал України зменшився та виснажився і це ставить перед нами небачені виклики. Тож ми маємо шукати ефективні рішення для їх подолання.
Виклик #1: Демографія та відновлення населення країни
Через війну Україна зазнала значних демографічних втрат. Зараз на підконтрольних Україні територіях проживає орієнтовно 31,1 млн людей (за оцінкою Інституту демографії НАН), тоді як до повномасштабного вторгнення нас було 37,3 млн. Близько 6 млн людей перебувають закордоном як біженці. Переважно це молоді жінки та діти і очевидно, що далеко не всі повернуться додому.
Україна кардинально змінилася – ми стаємо суттєво меншою за кількістю населення країною, ніж могли б бути за інших обставин. І це виклик не лише для відбудови, а й для самих принципів функціонування країни. Під нову реальність має адаптуватися економіка, інфраструктура, ринок праці, політика держави тощо.
Для відновлення населення потрібно використовувати всі доступні інструменти, зокрема спрямувати зусилля держави на повернення українців з-за кордону. Це передбачає цілий комплекс різноманітних заходів: економічних розвиток громад, ефективні соціальні програми, такі як доступне житло, підтримка малого та середнього бізнесу тощо. Паралельно, потрібно шукати способи підтримки зв’язку України з тими, хто з різних причин не повернеться. Потужна діаспора також зможе допомагати країні у відбудові та розвитку – експертно, фінансово, лобіюючи інтереси у країнах проживання.
Звісно, необхідно стимулювати народжуваність серед українців, але це може дати результати лише у довгостроковій перспективі та на думку демографів, кардинально не покращить ситуацію. Більш ефективним та швидким рішенням може стати залучення іноземних мігрантів. Це може здаватися контроверсійним, але багато розвинених країн, зокрема ЄС, вирішують так проблему старіння населення й нестачі робочої сили. Якщо на Україну чекає справді потужне повоєнне відновлення, то цьому процесу фактично немає альтернативи. Ключове питання – вибір вдалої міграційної політики, яка дасть змогу уникнути помилок інших країн. Зокрема, така політика має бути спрямована насамперед на залучення фахівців потрібних спеціальностей.
Виклик #2: Брак фахівців для відбудови
За даними Центру Разумкова, кількість працездатного населення зменшилася на 40% у порівнянні з довоєнним рівнем. Дефіцит кваліфікованих кадрів постає все гостріше, зокрема в таких сферах, як будівництво та промисловість. Йдеться як про звичайних робітників, так і вузькопрофільних експертів.
Згідно з дослідженням Мінекономіки, пошук спеціалістів – головний виклик для 60% роботодавців. Державна служба зайнятості фіксує найбільший попит на посади у сфері обслуговування та робочі професії, такі як водії, вантажники, слюсарі. Під час відбудови проблема тільки загостриться.
Важливою є перекваліфікація відповідно до нових економічних потреб. Наприклад, жінки все частіше опановують традиційно «чоловічі» професії. З 4,6 млн внутрішньо переміщених осіб значна частина змушені опановувати нові сфери. Ветерани, яких уже офіційно зареєстровано 1,2 млн, також часто потребуватимуть перекваліфікації.
Нам необхідно сфокусуватися на розвитку освітніх програм та стажувань за найбільш необхідними для відбудови та розвитку країни спеціальностями. Необхідно максимально залучати до цього процесу провідні українські та закордонні навчальні заклади, приватні освітні інституції, міжнародні організації тощо.
Виклик #3: Стала економіка для євроінтеграції та економічного зростання
Війна серйозно вдарила по найбільших секторах економіки. Це змушує переосмислити традиційні підходи, зосередившись на сталому розвитку, зеленому переході та цифровізації. Ці напрями є ключовими для Плану реформ Ukraine Facility, пакету підтримки від ЄС на €50 млрд.
Ключовими аспектами відновлення має стати зелений перехід з акцентом на модернізації та децентралізації енергетичної системи, відновлюваних джерелах енергії та енергоефективності. Ми вже впровадили низку важливих законодавчих рішень щодо енергоефективності, але попереду ще багато роботи із їхньої реалізації у життя. Слід розвивати традиційно сильне сільське господарство: відновлювати землі, впроваджувати екологічні методи й переходити на виробництво продукції з вищою доданою вартістю, зокрема для експорту.
Окремий важливий напрямок – впровадження принципів циркулярної економіки. Мільйони тонн відходів, спричинені руйнуваннями ворожих атак, потребують грамотної утилізації та повторного використання. Система переробки в Україні тільки починає розвиватися, але має великий потенціал. Це не лише екологічно вигідно, а й економічно ефективно, адже може задовольнити частину попиту на дефіцитні будівельні матеріали.
Стала економіка неможлива без підтримки малого та середнього бізнесу (МСБ), створення сприятливого клімату для інвестицій, розвитку інновацій та технологій. Потрібно покращувати роботу таких механізмів як індустріальні парки, «інвестняні», програми підтримки МСБ (eRobota та «Доступні кредити 5–7- 9 %» тощо). Робота з міжнародними фінансовими інституціями, іноземними інвесторами, державно-приватне партнерство, стимули для посилення економічного розвитку громад – усе це перспективні напрями, над якими ми маємо працювати.
Виклик #4. Єдина законодавча рамка відбудови
Забезпечити прозорість, підзвітність та координацію наймасштабнішої у новітній історії відбудові – серйозний виклик. Тому наша команда розробила рамковий законопроєкт «Про основні засади відновлення». Оприлюднений у квітні, документ наразі коригується на основі публічних консультацій з громадськістю та міжнародними партнерами.
Законопроєкт передбачає різні форми відновлення, від компенсації за пошкоджене житло та пооб'єктного відновлення окремих будівель до комплексної відбудови цілих населених пунктів. Впроваджується прозорий механізм визначення пріоритетів і формування переліку проєктів. Громадськість зможе контролювати відбудову через відкритий доступ до інформації та механізмам участі у прийнятті рішень. Важливим пунктом є використання принципів міжнародних контрактів, які забезпечать вищі стандарти будівництва, прозорі тендерні процедури, високий контролю якості. Передбачаються інструменти для активного залучення міжнародної спільноти до процесу відновлення.
Виклик #5: Ефективний менеджмент відбудови
Законопроєкт передбачає обов'язкове використання екосистеми управління відбудовою Dream. Це масштабний «банк» усіх проєктів відбудови, у якому можна контролювати кожен етап реалізації проєкту, від його планування до завершення. Dream вже допомагає уряду ефективно розподіляти ресурси. Наприклад, у серпні було розподілено 1,5 млрд грн субвенцій місцевим бюджетам з державного на облаштування 159 харчоблоків у школах по всій країні. Система також сконструйована таким чином, що допомагає громадам формувати проєкти за вимогами міжнародних донорів та просувати їх.
З системою вже працюють іноземні уряди й міжнародні фінансові інституції. Першим партнером, що відібрав проєкт для фінансування через Dream, став ЮНІСЕФ. Організація виділяє 28,4 мільйона гривень на проведення капітального ремонту водопровідної мережі в селищі Високопілля. Це яскравий приклад того, як Dream допомагає територіальним громадам створювати інвестиційні профілі, які привертають увагу донорів. Водночас система містить інструменти моніторингу, які дозволяють фінансовим партнерам побачити, як використовується кожна виділена ними гривня. Принцип прозорості забезпечується публічним модулем аналітики, який надає відкритий доступ до даних для громадськості, експертів та органів контролю.
Цифрові інструменти та тотальна прозорість зможуть створити справжню довіру між усіма учасниками процесу та зробити масштабну відбудову реальною. Багато згаданих викликів все ще потребують пошуку рішень для їхнього подолання. І це над чим держава, громадянське суспільство, експерти та бізнес мають спільно та скоординовано працювати. Попереду в Україні ще багато випробовувань і цей шлях не може бути простим. Проте вже сьогодні ми намагаємося закласти основи для кращого майбутнього.