Законодавча основа відбудови: що вже зроблено та над чим ще працюємо

Для успішної відбудови потрібно з одного боку – реагувати на виклики війни та задовольняти першочергові потреби людей у житлі та безпеці, з іншого – втілювати структурні реформи, змінювати самі вимоги до безпеки, енергоефективності, доступності наших міст та сіл. Саме в постійному впровадженні нових стандартів полягає принцип «будуємо краще, ніж було».

За останні роки Україна підвищила вимоги до якості будівельних матеріалів, енергоефективності та безпеки будівель, розробила низку важливих рішень для запуску відбудови «тут і зараз». Люди можуть отримати компенсацію за зруйноване майно, а громади – зрозуміти як планувати відновлення. Наразі ж активно працюємо над широкою законодавчою рамкою, яка закріпить обов’язковість найкращих практик відбудови та зобов’язання України перед міжнародними партнерами. Нижче про те, що вже зроблено і що ще потрібно зробити, що відбудова та відновлення країни відбувались за найкращими світовими практиками. 

Покращені вимоги до будматеріалів та споруд

90% всього необхідного для післявоєнних відновлення і відбудови потенційно можуть забезпечити саме вітчизняні виробники.

Верховна Рада ще у 2020 році ухвалила закон 850–IX «Про надання будівельної продукції на ринку», що є ключовим кроком для імплементації відповідного Регламенту ЄС 305/2011. Документ передбачає якісні будівельні матеріали, запобіжники проти фальсифікату, чіткі вимоги до стійкості та безпеки споруд.

Але щоб він повноцінно запрацював, Уряд завершує гармонізувати майже 1500 стандартів та розгортає мережу лабораторій із перевірки якості будматеріалів. Нещодавно було запущено кабінет виробника будівельної продукції в е-системі у сфері будівництва, тож відповідальні виробники вже мають змогу оприлюднити інформацію про свою продукцію, а громадськість – шукати якісні матеріали.

Нові стандарти енергоефективності

Енергоефективність є ключовою для посилення енергетичної безпеки та енергетичної незалежності України.

У 2022 році був прийнятий закон 2392–IX щодо запровадження комплексної термомодернізації будівель. Документ передбачає, що всі нові будівництва мають відповідати мінімальним вимогам щодо енергоефективності, розробленим за стандартами ЄС.

Йдеться передусім про обов‘язкове проведення термомодернізації під час капітального ремонту та реконструкції, запровадження енергетичного менеджменту в будівлях публічного сектору, які фінансуються за гроші платників податків. Подібні рішення працюють вже – під час відновлення пошкоджених війною житлових будинків, шкіл, лікарень тощо.

До речі, на виконання закону Кабмін нещодавно схвалив Стратегію термомодернізації будівель до 2050 року та концепцію державної цільової програми підтримки термомодернізації до 2030 року, де, зокрема передбачені механізми фінансування заходів із заощадження енергоспоживання та термомодернізації.

Посилення безпеки міст та сіл

Безпековий чинник має найвищу пріоритетність під час плануванні та забудови територій.

Закон № 2486–IX забезпечує посилені вимоги до цивільного захисту та обов’язкову наявність укриттів, споруд подвійного призначення та інших інженерно-технічних заходів. З 1 листопада 2023 року вже почали діяти нові ДБН «Захисні споруди цивільного захисту». Кожна новобудова повинна мати надійне укриття, яке відповідає принципам безбар’єрності для маломобільних груп та осіб з інвалідністю. А невідповідність цим вимогам є підставою відмовити у прийнятті об’єкта в експлуатацію.

Це допоможе отримати більш надійні та доступні багатоквартирні будинки, офісні приміщення, підприємства, заклади торгівлі тощо. Також у подальших планах – створення єдиного державного реєстру бомбосховищ, який допоможе систематизувати дані про стан укриттів по всій країні.

Законодавча рамка для єВідновлення

За 9 місяців програми єВідновлення майже 50 тис. сімей відремонтували житло або отримали нове.

Рівно рік тому був прийнятий закон 2923–IX для надання компенсацій за пошкоджене та знищене житло. Запрацював Реєстр пошкодженого та знищеного майна, у який наразі внесено інформацію про майже 295 тис. об’єктів нерухомого майна. Цифровий реєстр забезпечує прозору роботу програми компенсації за житло, також дані з нього будуть використовуватись для встановлення розмірів російських репарацій.

З травня 2023 року 44,4 тисячі власників пошкодженого житла отримали цільові кошти на дрібні (до 200 тис. грн) та середні (до 500 тис. грн) ремонти. Для 3,6 тис. сімей погоджено отримання житлових сертифікатів на нове житло як компенсацію за знищене. Зовсім нещодавно з’явилася можливість одержати кошти на відбудову знищених приватних будинків.

Законодавча робота над розширенням програми єВідновлення не зупиняється – уже невдовзі отримати компенсацію зможуть громадяни, які відремонтували житло власним коштом. Уряд проводить експериментальний проєкт у Мелітополі, на базі якого буде створено механізм компенсації за знищене житло на окупованих територіях. Також у лютому було прийнято законопроєкт № 10208, який зніме обмеження у використанні житлових сертифікатів для розвитку іпотечного кредитування.

Планування відбудови

Планування відновлення постраждалих територій починається із системного аналізу всіх ресурсів та викликів.

Закон 2254–IX запровадив головний документ відбудови – Програму комплексного відновлення (ПКВ). Це стратегічний документ, який має на меті сформувати системне бачення відбудови на основі даних про територію та оцінки потреб громади. Насамперед програму мають розробити визначені Урядом «території відновлення» – найбільш постраждалі регіони та громади.

ПКВ об’єднує у собі одночасно просторове та стратегічне планування, тож ці напрацювання надалі можуть стати основою для нової містобудівної документації та стратегій розвитку територій. Уже розроблена перша обласна програма – для Київської області. Наразі над своїми програмами працює 151 громада з 14 областей.

Фундаментальні принципи відбудови

Ми працюємо над створенням широкої законодавчої рамки, яка регулюватиме всі ключові аспекти відбудови.

Відповідний законопроєкт «Про основні засади відновлення» плануємо презентувати у квітні. Розробка документа є частиною виконання умов плану Ukraine Facility, згідно з яким Україна отримає від ЄС допомогу в розмірі 50 млрд євро. Він має законодавчо зафіксувати обов’язкову відповідність принципам зеленої, інклюзивної та цифрової економіки, використання кращих рішень та підходу «будуй краще, ніж було».

Проєкт закону пропонує закріпити вже наявні 3 форми відновлення – пооб’єктне для соціальної, енергетичної та іншої громадської інфраструктури, комплексне відновлення населених пунктів та компенсацію за пошкоджене та знищене житло.

Інша важлива пропозиція документа – зробити обов’язковим використання цифрової системи відбудови Dream для об’єктів, що відновлюються за кошти держбюджету або на замовлення держави, місцевого самоврядування, підприємств державної та комунальної власності. Це забезпечить автоматизацію процесів управління проєктами та дасть змогу бачити кожен крок їхньої реалізації.

Законопроєктом передбачено здійснення моніторингу, експертного та громадського оцінювання, аудиту проєктів відбудови. Також у планах – створення Ради прозорості й підзвітності при Агентстві відновлення.

Видимість процесів для громадськості, експертів та міжнародних партнерів, чітко визначені зобов’язання всіх гілок влади, інструменти для активного залучення громадян, ключова роль територіальних громад – усе це закладається у новий законопроєкт та законодавчу рамку відновлення загалом. Без цього неможливо уявити ефективну та успішну відбудову.