Критичний момент війни

Кожен, хто займався стаєрським бігом, знає, що найважча частина дистанції – кінець другої третини. Спочатку сил достатньо. Але вони меншають, і перед останньою третиною здається, що їх нема зовсім. І треба сходити з дистанції. Якщо цей важкий момент перебороти, то далі легше: фініш наближається з кожним кроком.

Але діяти треба дуже професійно. Не можна допускати помилок, бо їх вже не виправити.

Мабуть, з війною щось схоже. Тільки, на відміну від спорту, до війни складно призвичаїтися і натренуватися так, щоб суспільний організм слухняно вмикав необхідні резерви.

У війні проти агресивної недоімперії Україна переживає критичний період. Накопичилася втома і роздратування. Маятник передбачувано хитнувся в інший бік, і зараз Україна, яка мужньо бореться за своє існування, викликає в світі не аплодисменти, а бажання відвернутися. Більшість українців, які на початку війни були у захваті від керівництва країни, зараз не довіряють йому, а те й проклинають.

І не треба прикриватися «Майданом-3»! Так, ця і подібні спецоперації ворога існують (сам про це попереджав). Але вони експлуатують і підсилюють лише реальні настрої українського суспільства. От уявить, наскільки ми б зважали на ворожі вкиди, якби ЗСУ були б на вході у Крим, десь під Армянськом, як планувалося? Та ото ж.

Кризову ситуація треба переламувати. Але суто пропагандистськими або імітаційними заходами не обійтися.

В черговий раз стверджую: треба міняти систему влади. І реально переводити країну на воєнні рейки. Між іншим, це означає, що навіть за намір корупційних діянь повинно бути жорстке покарання.

Українці повинні відчути, що вони з владою дійсно в одному човні, що вони перемагають або страждають разом. А не так, що одним – героїчна загибель на фронті, а іншим – чудова нагода заробити на війні.

Я про те, що ідея про мобілізацію студентів – це, на жаль, актуально. Та вона не спрацює, якщо не буде і мобілізації серед чиновників високих рангів – в ОП, КМ, ВР, ОДА, в багатьох наших силових структурах, які існують за рахунок платників податків, але віддача від них, як з лайна куля.

Мобілізацію країни на ретельну підготовку до війни на виснаження можна починати зараз – тоді це буде дещо простіше. Судячи з того, що до Києва прибув міністр оборони США, там також так вважають.

А можна відкладати неминуче до останнього, але тоді може бути запізно. Якщо повернутися до маратонської аналогії: якщо пропустити харчування, яке підживлює організм, то дистанції не подолати. От тільки у нас вага виграшу і програшу незрівнянно вище, ніж у будь-яких змаганнях.