На фронті без особливих змін. І це нормально
Ця війна схожа на важку небезпечну брудну роботу, яку треба виконати, інакше біда
Заяложена фраза «ВСУ продовжують наступальні дії на багатьох ділянках фронту», як не дивно, максимально відповідає ситуації, та ще й є вичерпною.
Пояснюю.
Стрімких проривів ліній ворожої оборони я не очікував: агресор набудував їх багато в усіх напрямках, з наскоку не взяти. Штурмової авіації, як і далекобійних в ракет, в нас в достатній кількості нема. Тому доводиться діяти поступово.
Наше завдання не героїчно лізти під вогонь ворога, а постійно здійснювати на нього атакувальний тиск і наносити вогневе ураження. Декілька разів на добу без зупину.
Вкотре повторюю: ця війна схожа на важку небезпечну брудну роботу, яку треба виконати, інакше біда. В якій треба все зважити і діяти розумно, без зайвого ризику.
Це як знищують хижаків, що розплодитися і почали різати домашніх тварин. Або як позбавляються шкідників на зразок колорадського жука. Це ж робота, а не геройство.
Зараз на більшості ділянок фронту так і відбувається. Підкреслюю: на більшості, а не на всіх! Знаю це і з офіційних повідомлень, і з власних джерел.
От якби ЗСУ спробували б організувати «м’ясні штурми» або «вогняний вал» за прикладом агресора, я б вважав це відвертою помилкою командування. Бо в нас нема зайвих бійців, бронетехніки і боєкомплекту.
І зовсім було б погано, якби наші наступальні дії взагалі припинилися. От тоді треба було б бити на сполох. А зараз все продовжується в точності за рекомендацією Франка «Лупайте сю скалу». Тоді вона обов’язково впаде. І почнеться наш переможний прорив. Але де саме і коли – не знає ніхто.