Прогноз перед річницею повномасштабного вторгнення

Виходити треба з того, що недоімперія в силу своєї людоїдської природи і культу смерті, що роздмухується, практично нечутлива до втрат. Зараз вони втрачають по 800 і більше людиноодиниць на добу і нічого! Ні масового засудження варварської війни, що розв'язана проти України, ні навіть спроб щось змінити в тактиці бойових дій.

Натомість недоімперія вкрай болісно відноситься до поразок, які не можна приховати чи заговорити. Навіть відсутність просування, з урахуванням російської істеричної манії величі, сприймається як поразка, тому тамтешні пропагандисти й співають про якісь проривні наступи аж на кілометр.

А ще вожді недоімперії – закінчені фетишисти, забобонні фаталісти та шалені нумерологи. Тому постійно танцюють навколо дат, збігів, символів та прикмет.

Відповідно, на дату вторгнення Кремлю на чолі з валізою фюрерка необхідно щось, що можна втюхати електоральній клієнтові за військовий успіх.

Виходячи з цього, у двадцятих числах лютого слід чекати ракетно-дронової атаки, причому, помітна частина ударів буде зроблена за нашими позиціями ППО-ПРО. Тому що зараз агресор намагається активно виявляти ці позиції. Логічно, що після цього буде спроба ворога підняти у повітря авіацію і відбомбитися як по наших укріпленнях на фронтах, так і по мирних містах. Гарантовано, що для багатьох путінських літунів ця спроба виявиться останньою (саме для цього союзники терміново везуть нам комплекси ППО).

Одночасно на Донбасі, а також на півдні у бік Запоріжжя та Миколаєва будуть масово кинуті сили з мобілізованих за великої кількості старої, але рухомої та стріляючої бронетехніки. Чекаю на провокації з боку Білорусі – або позначення переходу держкордону, як мінімум, або обстріли нашої території. Все це задля відволікання українських сил оборони.

Максимум, чого може досягти агресор, за моїми оцінками, це те, що наші відійдуть з Бахмута та Вугледару, а також можуть бути тактичні відходи глибиною 5-10 км на інші напрямки. Це не катастрофа, бо там маємо підготовлені оборонні позиції.

Далі місяць-два будуть запеклі позиційні бої, в яких завдання ЗСУ максимально виснажити супротивника, а після цього мають підійти наші підготовлені та екіпіровані на Заході резерви. На НАТОвських танках та іншій бронетехніці за значного посилення та підтримки авіації. Передбачається, що це забезпечить справжні, на 30-50 км прориви фронту та звільнення наших територій як на Донбасі, так і на півдні у бік Азовського моря та Криму.

І це стане основою для переговорів про припинення бойових дій (зауважте – не про припинення війни!). Цілком не факт, що ці переговори завершаться якимось результатом, але те, що вони відбудуться – на мій погляд, практично неминуче.