Інфляція, курсова стабільність чи зростання економіки?

На різному часовому відрізку це завдання вирішують по-різному.

Під час війни потрібно вибирати економічне зростання, повертаючись до низької інфляції після війни.

Можна боротися з інфляцією, але тоді сектор ВПК буде завантажено на 30%. Свобода вибору.

Дайте нам снаряди, бо наш центральний банк бореться з інфляцією і бачить у цьому свою місію під час війни.

Або зазнайте інфляції, тому що ми виробляємо снаряди.

Хоча є й позиція зовнішніх партнерів: ми дамо вам снаряди, впорайтеся хоч би з інфляцією.

Але тоді все, що від тебе залежить, – це інфляція і то не факт.

Що чудово. ЦБ РФ також зайнявся боротьбою з інфляцією.

Але для цього потрібно не лише збільшувати ключову ставку, а й стискати грошову масу.

А другого таки не відбувається. Грошова маса (монетарний агрегат М2) у РФ збільшується в середньому на 20% на рік.

До війни, коли інфляція перебувала у таргеті 4-5%, цей показник демонстрував динаміку 6-11% на рік.

Крім того, емісія в РФ йде за рахунок банківського кредиту. На етапі низької ключової ставки у 2022-2023 роках за рахунок іпотеки населенню.

Зараз – за рахунок корпоративного кредитування, яке зростає на 2% на місяць або на 25 млрд дол. приросту кредитного портфеля (у листопаді 2024 року).

Сумарно російські банки влили в економіку за останні 12 місяців понад 150 млрд доларів корпоративних кредитів.

Це багато, понад 7% ВВП.

Тобто банки активно створюють нові гроші в економіці, формують кредитний імпульс навіть за умов високої ключової ставки.
Банківський мультиплікатор в РФ зараз 3,9, тобто один новий рубль у системі створює майже чотири нові рублі у вигляді активів, тих же кредитів.

Це більше, ніж у Польщі – 3,5.

А що відбувається в Україні?

Грошова маса у 2023 році теж зростала на більш ніж 20% на рік.

Але за рахунок бюджетного фактора та купівлі валюти у Мінфіну Нацбанком (валюта – зовнішня допомога). 2024-го року ситуація змінилася.

Грошова маса почала скорочуватися, в основному за рахунок масової купівлі долара населенням та бізнесом та валютних інтервенцій НБУ (продаж долара – вилучення гривні з обігу).

Обмінний курс знову став «політичним», тому що у населення це «фетиш» або ключовий маркер«стабільності», сильніший навіть за наявність світла в квартирах.
Росія, до речі, не боїться періодично «роняти» рубль, перетікання в долар з рубля це не провокує: населення тримає вклади у рублевих депозитах.

Банківський мультиплікатор в українських банках – лише 2. Це на рівні кредитної дисфункції і вдвічі нижче, ніж у РФ.

Відбувається це з тієї причини, що НБУ за допомогою високоприбуткових депозитних сертифікатів, а Мінфін за допомогою ОВДП практично відвчили наші банки когось кредитувати від слова зовсім.

А державна програма компенсації відсоткової ставки 5-7-9 йде не на капінвестиції і в промисловість, а в сировинну аграрку, на поповнення оборотки у торгівлі чи погашення старих боргів.