Цифровий юань проти долара: хто переможе

Китай також готується до настання нової геополітичної реальності «після 1 листопада». Що в активі у сторін станом на 31 жовтня? США готуються до запровадження мит у вигляді 100% на китайські товари.

Китай уже ввів обмеження на експорт рідкоземів та магнітів на ринки США та ЄС. Але головна битва безперечно розгорнеться за гроші. Як завжди в історії.

У сучасному світі гроші контролює той, хто, хай і неформально, але керує транзакційною інфраструктурою. Зараз – це система банківських повідомлень SWIFT. Формально бельгійська, але реально цілком залежить від Мінфіну США.

Контроль за світовою валютною системою – це здатність розгорнути глобальний нееквівалентний обмін на свій бік, покриття внутрішніх дефіцитів і дисбалансів. А у міру старіння населення цих структурних дисбалансів у кожному глобальному кластері буде все більше і більше.

Світ стоїть на порозі «в'янення» Ямайської валютної системи. У принципі, всі трансформації глобальних потоків капіталу – це відлуння Бреттон-Вудської системи за підсумками завершення Другої світової війни, яку сформували переможці.

Можна сміливо сказати, що світ пережив Бреттон-Вудскую валютну систему 1.0. та Ямайську валютну систему (Бреттон-Вуд 2.0). Проблема у тому, що у світі Потсдама, Ялти та Бреттон-Вуда не було Китаю та Індії. Не включили до глобального рівняння. Китай своїм парадом 3 вересня з нагоди Перемоги у Другій світовій війні показав, що він підключається до розподілу світу.

Так би мовити, через історичну ретроспекцію входить до «клубу переможців» шляхом звернення часу назад. Нова цифрова валютна система або Бреттон-Вуд 3.0. буде збудовано вже за участю Китаю. І це буде, з одного боку, світ приватних цифрових грошей США з опорою на трежеріс і, з іншого боку, світ цифрового юаня з опорою на китайський міжнародний товарообіг. Це другий «тихий удар» Піднебесної після обмеження експорту рідкоземів.

Народний банк Китаю без зайвого галасу, взяв і «включив» китайську систему транскордонних розрахунків Renminbi Digital. Вона підключена до 10 країн АСЕАН та шести країн Близького Сходу. А з ким у Китаю найбільший товарообіг? Ні, не зі США і не з ЄС. А саме із країнами АСЕАН. Завершення епохи петродолара дозволяє низці країн Перської затоки перейти на цифровий юань. Тепер у Китаю з'явилася триконтурна валютна система:

1. Перший рівень: внутрішній чи офшорний юань.
2. Другий рівень: зовнішній або офшорний юань у тісній взаємодії з гонконзьким доларом (управління валютних обмінів у Гонконгу) та патокою Макао (заморський банк Макао).
3. Третій рівень – цифровий юань для формування системи глобального нееквівалентного обміну на свою користь та контролю за системою міжнародних транзакцій (у світі санкцій, дуже корисна штука).

Запуск третього рівня означає, що до 40% міжнародної торгівлі можуть перейти на цифровий юань. Тобто, минаючи SWIFT та долар США. Про це пише і Economist. Помилково називаючи цю ситуацію – «першою битвою за Бреттон-Вудську систему 2.0.». Тому що такий погляд – західноцентричний і вбирає всі забобони і стереотипи останніх десятиліть.

Система китайських транзакцій розроблена на основі технології блокчейн і вона набагато оперативніша за систему SWIFT, в якій платежі йдуть кілька днів. У китайській – кілька секунд, у гіршому випадку – кілька хвилин. Саме тому Китай називає свою платіжну систему «валютним мостом».

Нагадаю, тестовий платіж між Гонконгом і Абу-Дабі пройшов в інтервалі до хвилини, а сума комісії на 98% була нижчою за стандартний платіж у банку. Валютний міст між Індонезією (осьова країна АСЕАН) та Китаєм ще швидше – 8 секунд. Китайська система – швидка та дешева, а західна – тривала та дорога. Крім того, у системі блокчейн та контроль за платежами більш повний та оперативний.

На даний момент, до китайської валютної системи приєдналося 23 світові центральні банки. Для нафтотрейдерів китайська система – це економія 75% банківських витрат.

Звичайно Європі за цифровий юань нафту не продадуть, а ось самому Китаю та азійським країнам – цілком. Можна сказати, що китайський «валютний міст» – це нові гроші Монгольської імперії 2.0. Нагадаю, що перші паперові гроші «чау» були введені в обіг Монгольською імперією 1.0. ще 800 років тому.

Крім того, китайська платіжна система – це «валютний міст» без санкцій, на відміну від SWIFT. Відразу за нафту почав платити цифровими юанями Таїланд. Банк міжнародних розрахунків визнав методологічну першість Китаю у системі цифрового юаня, а й у системі цифрових національних валют.

До речі, Трамп та США від цієї моделі, тобто цифрового долара, відмовилися, щоб не посилювати «диктатуру ФРС». У Китаю дилеми протистояння виконавчої влади та центрального банку немає. На даний момент у Китаю є низка інструментів посилення глобального впливу.

• Це фізична інфраструктура – ​​Новий шовковий шлях.
• Фінансова інфраструктура – ​​валютний міст.
• Кредитна інфраструктура – ​​Азійський банк інфраструктурних інвестицій, аналог МВФ для Глобального Півдня.
• А також монополія з експорту низки критичних та стратегічно важливих товарів та сировини.
• Додамо сюди і прагнення технологічного суверенітету.

Але загальний пазл глобального домінування буде зібраний Китаєм до 2050 року. А до цього періоду на нас чекає епоха «неполярного світу»  та «світ-системних воєн». Ну а поки Китай не просто створює матеріальну та цифрову інфраструктуру, а й синхронізує її за видами, поєднуючи та накладаючи одну на іншу. Наприклад, візьмемо проєкт високошвидкісної залізниці Джакарта-Бандунг, який реалізується за допомогою Китаю. Залізниця – це фізична інфраструктура. Але платити за послуги можна за допомогою цифрового юаня. А це вже є цифрова інфраструктура.

Яка поєднана з китайською навігаційною системою Beidou. А це космічна інфраструктура. Яка на землі буде підтримана квантовими технологіями зв'язку. А це – інноваційна інфраструктура. Так формується глобальний «Новий шовковий шлях». Який у майбутньому географічно спиратиметься, зокрема, на Північний морський шлях, що мінімізує морську вразливість Китаю (залежність від проток).

Поки що обсяг міжнародних платежів з використанням цифрового юаня становив еквівалент $1,2 трлн, але це лише початок. Сама система буде інстальована у 80% країн світу. Один із ключових азійських глобальних протокластерів – це АСЕАН із перспективою трансформації у військовий регіональний блок без акценту на конкретному супротивнику.

Саме тому, напередодні 1 листопада, Трамп відвідує саміт АСЕАН у Малайзії. Але його портфель пропозицій поки що містить одні лише «батоги» у вигляді загрози мит, без пряників. У Китаю навпаки: є пряники, але немає батога. У найближчі 25 років і Китай, і США шукатимуть максимально ефективне співвідношення цих інструментів.