Воєнна економіка в Україні – чи є у нас шанс

Держстат опублікував дані щодо промислового виробництва за дев‘ять місяців 2022 року.

Хоча минулий рік ще не закрито за статистичною звітністю, загальні тенденції вже можна аналізувати.

База для аналізу – Індекси промислової продукції за видами діяльності та основними промисловими групами (ОПГ), з усуненням сезонних (календарного та сезонного) коливань.

Глибина Кризи

Як показують дані статистики, за підсумками дев‘яти місяців 2022 року, індекс промисловості у вересні становив 60,7% від рівня 2016 року, що свідчить про суттєву деіндустріалізацію України під час війни.

При цьому, індекс у добувній галузі становив 61,8%, а у переробних галузях – 59,9%. Тобто глибина кризи у галузі переробки сформувалась на більш негативному рівні.

Серед видобувних галузей економіки, що більш резистентно відреагували на кризу війни, сіл виділити: добування нафти та природного газу – 91,3%.

Найгірша ситуація спостерігається у секторі видобування руд – 21,1%.

Найменші темпи падіння

Якщо взяти переробні галузі економіки, то найменші темпи падіння зафіксовано (індекси від рівня 2016 року):

• Виробництво електричного устаткування – 88,6%;
• Виробництво інших транспортних засобів (відмінні від автомобілів) – 70,8%;
• Виробництво меблів – 79,5%;
• Виробництво харчових продуктів – 85,1%;
• Виробництво напоїв – 77,6%;
• Виробництво текстильної продукції – 75,6%;
• Виробництво товарів із шкіри – 76%;
• Оброблення деревини – 91%;
• Виробництво пластмас та полімерів – 70,3%.

В цьому контексті слід зауважити, що збереження певного економічного драйву зберігається у галузях економіки, які орієнтуються або на споживчий попит з боку населення (харчові продукти, напої) або на державні закупівлі у сегменті ВПК та оборонного сектору (оброблення деревини, текстильна продукція, товари зі шкіри, пластмаси та полімери, різні види транспортних засобів).

Криза у енергетиці внаслідок руйнівних ударів з боку РФ впливає на підвищений попит на електротехнічне устаткування.

Аналіз промислового виробництва

Аналогічні висновки надає аналіз промислового виробництва за групами товарів.

Найбільше падіння зафіксовано у сегменті товарів проміжного використання (напівфабрикати) – індекс 38,4%.

Також нижче медіани падіння – інвестиційні товари (57,2%).

Вище тренду – виробництво енергії (зафіксовано падіння, але індекс склав 74,4%).

Суттєво вище загального тренду падіння, виробництво споживчих товарів короткострокового та довгострокового використання – 80,3% та 83,5% відповідно.

Це ще раз підтверджує дієвість таких механізмів амортизації кризи як стимулювання економіки через попит: платоспроможний попит населення, державні інвестиції та замовлення, зокрема у секторі оборони та ВПК, потреба у постійному відновленні енергетичного сектору.

Військове кейнсіанство

Це відкриває широкі можливості для застосування інструментарію «військового кейнсіанства».

Зокрема, йдеться про державну гарантію праці (внутрішній трудовий фронт), державні програми гарантування замовлень для промисловості у ризикованих зонах, гарантії держави щодо інвестицій, введення на «кинуті» підприємства тимчасових адміністрацій з представників держави та трудових колективів.

Крім того, динаміка промислового виробництва свідчить про кризу довоєнного промислового укладу – експорт великий фізичних обсягів сировини та напівфабрикатів. Цей експорт суттєво ускладнився через транспортні та логістичні проблеми, викликані війною.

Ситуацію можуть виправити зусилля президента Зеленського на міжнародній арені щодо розширення «зернової ініціативи» на продукцію гірничо-металургійного комплексу.

В той же час, виробництво товарів, орієнтоване на внутрішнє споживання та експорт товарів з великою доданої вартістю (наприклад меблі та продукція деревообробки), навпаки, показало свою резистентність до економічної кризи, викликаної війною.

Вказані тенденції варто врахувати під час формування модерної промислової політики України, запускаючи внутрішню модель мобілізаційної економіки та переформатовуючи експорт з поставки великих фізичних обсягів сировини та напівфабрикатів  на поставку великої доданої вартості у кінцевих товарах.