У чому суть нового закону про Бюро економічної безпеки

Про ухвалений вчора закон щодо Бюро економічної безпеки (БЕБ).

Як розробник та автор законопроекту про фінансову поліцію (СФР) у 2016, маю право висловити предметну експертну позицію

Коротко: ухвалений закон – це перший крок, недоліків ще багато і в самому законі, та й без інших законів, рішень та дій уряду, зокрема змін до КПК, він не запрацює, тому роботи попереду ще багато.

Ухвалений закон був дійсно покращений до 2 читання, з нього прибрано кілька антиконституційних норм, зокрема щодо повноважень Президента призначати керівника органу, затверджувати його орг структуру та ініціювати аудит. Тепер Президент в цьому законі майже не прослідковується. До позитивів також склад віднести те, що БЕБ створюється, як ЦОВВ, а не як правоохоронний орган, тобто координуватиметься Кабміном. Законом внесено зміни до низки законів про ОРД, СБУ, Організаційні засади боротьби з організованою злочинністю, якими виключені статті, на підставі яких писалися незаконні розпорядження, доручення та запити в митні та податкові органи, а також «листи-щастя» підприємствам. Прибрали спецпідрозділи СБУ з переліку органів, які борються з організованою злочинністю, лишивши там саму СБУ.

1. Чи силовий орган?

В самому ухваленому законі зазначено, що «Діяльність Бюро економічної безпеки України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України.» Таким чином, не поспішайте радіти, що створюються не силовий орган, адже Міністр, який координуватиме діяльність органу не визначений, а це може бути й міністр внутрішніх справ. Особливо з огляду на те, що міністр фінансів офіційно заявляє, що вважає більш правильним посилювати податкову міліції та відроджувати її потенціал.

2. Підслідність

Поки що цей орган, попри задачі оперативно-розшукової діяльності та досудового розслідування, НЕ МАЄ своєї підслідності, тобто переліку злочинів, передбачених Кримінальним кодексом, за якими БЕБ здійснюватиме слідство. Має бути ухвалений окремий закон про внесення змін КПК, зокрема і в статтю про підслідність, де поки що лишається податкова міліція, тож поки що «король трохи голий».

3. Єдиний чи черговий

Виглядає так, що орган створюється не як єдиний орган фінансових розслідувань, а як черговий. Доказом цьому є наступне формулювання в змінах до закону про організаційні засади боротьби з організованою злочинністю: абзац перший статті 18: «Контролюючі органи та митні органи зобов’язані: а) забезпечувати виявлення порушень законодавства про податки, збори та негайно повідомляти про це органи Бюро економічної безпеки України ТА відповідні спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю». Залишимо за кадром навіть безглуздість такого зобов’язання самого по собі, а обмежимося аналізом сполучника «та», який означає інформування і БЕБ, і СБУ, і поліції. Одне питання - для ЧОГО їм ця інформація, якщо це не їх законні повноваження та визначена законом компетенція?

4. Завдання органу

Згідно з ухваленим законом до завдань органу віднесено: «забезпечення економічної безпеки держави шляхом запобігання, виявлення, припинення, розслідування кримінальних правопорушень, що посягають на функціонування економіки держави». Але в КК такого розділу немає! Там є злочини проти власності, є злочини у сфері господарської діяльності. То ж хто і як визначить, які саме злочини посягають на функціонування економіки держави, адже змін щодо назв розділів в КК не внесено?

5. Роздутий штат

Стаття 12 закону говорить, що «Гранична чисельність працівників центрального апарату і територіальних управлінь Бюро економічної безпеки України становить не більше 4 тисяч осіб.» Це невиправдано великий штат, а оскільки в законі немає запобіжників для переходу працівників з податкової міліції та СБУ, то складається враження, що така чисельність передбачена для їх працевлаштування. Якщо в бюро і справді працюватимуть 4 тис людей, то навантаження буде 0,34 справи на людину на рік або одна розкрита справа за три роки. В європейських країнах згідно з дослідженням ОЕСР такі органи ефективно працюють чисельністю не більше 1500 працівників.

6. Конкурсна комісія

Керівник за законом обирається на конкурсі та призначається КМУ за поданням Прем’єра. Але хто ж входить до складу конкурсної комісії? 3 особи від РНБО, 3 від ВР, 3 від КМУ. Немає ані адвокатури, ані представників міжнародних організацій у галузі фінансових розслідувань. Зберігається ризик «ручних», не фахових та політично залежних членів комісії.

7. Вибір керівника

Викликає питання і право вибору керівника БЕБ Прем’єр-Міністром з-поміж трьох поданих конкурсною комісією кандидатів. А для чого тоді та комісія, якщо у кінцевому підсумку вибір робитиме Прем’єр, а отже призначення буде політичнозалежне?

8. СБУ

В тексті закону про СБУ з завдань служби виключили виявлення та розкриття правопорушень щодо корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління і економіки. А от доручення чи вказівки в прикінцевих положеннях закону щодо ліквідації цих підрозділів та вивільнення їх працівників немає. Перекочують, мабуть, у контррозвідку або в захист національної державності.

9. Що далі

Великою мірою успішна реалізація цієї реформи залежатиме від виконання Кабінетом міністрів перехідних положень закону: ліквідації ДФС протягом 6 місяців, утворення конкурсної комісії по обранню керівника БЕБ (без призначеного керівника не можна створити та зареєструвати орган як юридичну особу), оголошення конкурсу та навіть внесення змін до бюджету на 2021 рік щодо видатків на БЕБ. Горизонт же планування у влади відомо який. Ухвалюючи в грудні 2020 року бюджет вони не знали, що у січні ухвалять закон про БЕБ.

Тобто роботи попереду дійсно багато. І спротиву, переконана, теж.