Парламент прийняв закон про створення Бюро економічної безпеки
В Україні з’явиться новий правоохоронний орган – Бюро економічної безпеки (БЕБ). За це на пленарному засіданні 28 січня проголосували 242 депутати. Нова структура має стати єдиним органом із боротьбі з економічними злочинами та зняти дублювання цих функцій з інших правоохоронних органів – СБУ та МВС. Новостворене бюро створюється на заміну демонізованій податковій міліції, яка наразі здійснює правоохоронну функцію в сфері економічних порушень бізнесу і вже десятиліття наводить на нього жах. Замість «масок-шоу» нове бюро робитиме акцент на аналітичну складову з вивчення автоматизованих та довідкових систем, реєстрів та баз даних. Тобто, як висловився один з доповідачів при розгляді цього питання в парламенті, «мова цифр» має змінити «мову автоматів».
У першому читанні законопроєкт про БЕБ (№3087-д) був прийнятий у вересні 2020 року і викликав багато претензій як всередині країни, так і за її межами.
На уламках ДФС та «Мінсдоху»
Фіскальний блок в Україні реформується протягом всіх останніх років. За часів президентства Януковича був створений такий «монстр», як Міністерство доходів та зборів під керівництвом одіозного Олександра Клименка. Він втік разом з Януковичем, а нова влада в 2014 році розформувала міністерство і створила на його основі Державну фіскальну службу. Вона об’єднала повноваження податкової служби, податкової міліції та митниці.
Наприкінці 2018 року експеримент з ДФС також був визнаний не дуже вдалим, і було вирішено розділити її на «старі добрі» податкову та митну служби. Ці служби були відновлені, але при цьому ДФС не припинила існування, зокрема, до її складу досі входить та сама податкова міліція.
Запуском Бюро економічної безпеки автоматично ліквідовується податкова міліція, а також забирає розслідування економічних та фінансових злочинів у Служби безпеки. Принаймні, мала б забирати, проте до другого читання СБУ вибила для себе в цьому законопроєкті певні компромісні правки. Джерела «Главкома» в парламенті розповідають, що головним «адвокатом СБУ» в Раді є заступник голови комітету з питань правоохоронної діяльності Сергій Іонушас, якого певний час «садили» в крісло генпрокурора.
Орган, який мав би зосередитись саме на фінансових зловживаннях, Верховна Рада цього скликання вже намагалася запустити раніше. В попередніх законопроєктах він мав іншу назву – Бюро фінансових розслідувань, але в результаті депутати його створення успішно завалили. Бюро економічної безпеки – це дубль два, і невідомо, чи дійшли б і до нього руки, якби не тиск Євросоюзу та МВФ, відповідні зобов’язання перед якими взяв Київ. Голова партії «Слуга народу» Олександр Корнієнко наголосив, що запровадження БЕБ – це крок із перетворення фінансової системи України на прозору структуру за світовими і європейськими зразками.
Подарунок для президента?
Згідно з прийнятим законом, гранична кількість співробітників бюро складатиме 4 тисячі, при цьому в нинішній податковій міліції працює трохи більше – 4,6 тисяч. Очевидно, що частина людей зі старого органу зможе опинитися і в новому, що викликало критику Європейської бізнес-асоціації, яка аналізувала законопроєкт. Крім цього, ЄБА звернула увагу на завищену чисельність співробітників новоствореного органу, надто широкі повноваження співробітників щодо використання спецзасобів та надання їм спецзвань.
Претензії викликає і процедура добору конкурсної комісії, яка обиратиме голову бюро з обов’язковою юридичною освітою терміном на п’ять років. По три своїх кандидатури до комісії подаватимуть Рада національної безпеки та оборони, парламент (за поданням податкового та правоохоронного комітетів) та Кабмін. Конкурсна комісія обирає трьох фіналістів, з яких, в свою чергу, переможця визначає та призначає все той же Кабмін. В редакції першого читання ця прерогатива належала голові держави, але через те, що за Конституцією таких прав в нього нема (як і призначати голову НАБУ, що вилилося в скандальне рішення Конституційного суду), її передали виконавчій владі. Але навіть в такому варіанті вплив президента на комісію, яку комплектує підзвітне йому РНБО та монобільшість, та відповідно на майбутнього голову новоствореного органу очевидний.
Різноманітні громадські організації від процесу обрання голови бюро відсторонені, проте їхні представники можуть входити в Раду громадського контролю при БЕБ у складі 15 осіб. Натомість, до цієї ради не можуть входити особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та особи, які були працівниками правоохоронних органів упродовж попередніх двох років. Директор БЕБ має звітувати перед президентом та Верховною Радою щорічно не пізніше 1 березня. За результатами цього звіту роботу директора можуть визнати незадовільною і звільнити раніше п’ятирічного строку. Також серед причин для звільнення – досягнення 65-річного віку, обвинувальний вирок суду та заборгованість зі сплати аліментів.
У бюро будуть створені відповідні територіальні управління, а безпосередньо розслідуваннями буде займатися штат детективів.
Основними завданнями Бюро економічної безпеки України є:
- запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, віднесених законом до його підслідності;
- участь у забезпеченні економічної безпеки держави шляхом комплексної протидії кримінальним правопорушенням, які несуть суттєвий негативний вплив на національну економіку, сприяють її тінізації, витоку капіталу та іншим негативним явищам, які уповільнюють темпи економічного зростання та загрожують національним інтересам у сфері економіки;
- збирання та аналіз інформації щодо економічної злочинності, віднесених законом до підслідності Бюро економічної безпеки України, та визначення способів запобігання їх виникненню в майбутньому.
Передали та не все
У Міністерстві фінансів дуже скептично сприйняли створення БЕБ – так, голова цього відомства Сергій Марченко бачить в цьому небезпеку створення чергового монстра в сфері економічної безпеки. Марченко зауважує, що створення нового відомства, якщо функції боротьби з економічною злочинністю залишаться в інших правоохоронних органах, призведе лише до дублювання повноважень і більшої плутанини.
Здавалося б, в кінцевій редакції законопроєкту вказується, що в законі про СБУ ліквідується підрозділ по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю та підрозділ контррозвідувального захисту економіки. Але при цьому у СБУ залишається загальний підрозділ контррозвідки, що залишає небезпеку «перехресних» повноважень. Так само попри зміни до закону «Про національну безпеку України», що стосується виключення норми щодо забезпечення СБУ економічної безпеки шляхом здійснення контррозвідувального захисту, захист об’єктів критичної інфраструктури залишається за Службою. А під «критичною інфраструктурою» за бажанням можна уявити що завгодно – приватний хлібзавод та електростанцію.
Але голосування за закон про БЕБ – це пів справи. Попереду, власне, його фізичне створення. За законом на це та передачу справ новоствореному органу відводиться шість місяців, так само за цей строк має буде ліквідована податкова міліція. Аби прийнятий сьогодні закон повноцінно запрацював, Рада ще має підкорегувати інші закони – зокрема, запустити, нарешті, реформу СБУ (сьогодні депутати проголосували відповідний законопроєкт в першому читанні) та внести зміни до кількох кодексів. Тоді і стане зрозуміло, чи не став новий орган мертвонародженим дітищем.
Павло Вуєць, «Главком»
Коментарі — 0