Хто ж так плаче за Булгаковим?

Як показує досвід дискусій сьогодні у мережах переважна більшість, тих хто страждає за памʼятниками / вулицями Булгакова та інших Толстоєвських (хоча ніхто не забороняє їм вдома ні читати, ні навіть декламувати все це вголос.

1. Не володіють вільно жодною іноземною мовою, окрім російської (і переважно російську не вважають іноземною.
2. Не знають великої кількості українських поетів та письменників, не можуть згадати нічого з віршів Ольжича, Теліги, чи навіть класиків Лесі Українки, Ліни Костенко чи Симоненка, а також не читали творів Підмогильного, Самчука і ще великої кількості українських письменників, зокрема і чудових сучасних, і на запитання про це досить зверхньо відповідають, і
3. Не знають світову літературу поза російським контекстом, не можуть назвати хоча би одного болгарського письменника чи поета, польського, молдовського, грецького, словацького, естонського, японського чи турецького та інших.

У російській літературі безумовно є цікаві автори і твори. Багато з них насправді дають чітке розуміння чим насправді є росіяни (той же Купрін, наприклад чи навіть Достоєвський), якщо реально читати вдумливо їх твори.

Але мене дійсно дивує наскільки деякі громадяни України на 11-му році російської агресивної війни проти нас вперто і публічно відстоюють свою москвофільність і зацикленість на російській культурі, яку їм примусово заклали у голову у радянській школі, замість того щоб просто почитати трішки більше і переконатися що існує цілий всесвіт літератури, який неймовірний, цікавий і набагато насиченіший ніж невелика насправді російська літературна його частинка.