Ніч на Майдані, яка змінила країну
Ми не хотіли до Росії, а хотіли до Європи. Жити вільно
10 років тому у ніч на 30 листопада «Беркут» та інші слуги режиму Януковича по звірячому розігнали, бʼючи і знущаючись, нечисленних протестувальників на Майдані. Здебільшого молодь.
Через день на вулиці вийшли мільйони, а через три місяці Революція Гідності перемогла – попри жорсткість, кров, і навіть убивства, які чинила банда Януковича і їхні московські господарі.
Вистояти тоді допомогли і чесноти українського суспільства, і звички та традиції демократичного життя.
Ми не хотіли до Росії, а хотіли до Європи. Жити вільно.
Це означає – самим робити вибір. Усвідомлено. Маючи змогу критично мислити, піддавати сумніву навʼязувані догми, вільно висувати і обговорювати думки.
Свобода слова виглядає однією з базових опор демократичних інститутів. Бо передбачені Конституцією права отримувати інформацію і висловлювати думку – речі, критично важливі для усвідомленого вибору.
Тому в демократичних суспільствах така увага до свободи слова. І тому, ідучи до Європи, реалізуючи плоди перемоги Революції Гідності, нам ще багато доведеться зробити для зміцнення свободи слова і повʼязаних із нею інститутів і можливостей.