Ростислав Павленко Народний депутат України

Ніч на Майдані, яка змінила країну

«Беркут» жорстоко розганяє активістів на Майдані. Київ, 30 листопада 2013 року
фото з відкритих джерел

Ми не хотіли до Росії, а хотіли до Європи. Жити вільно

10 років тому у ніч на 30 листопада «Беркут» та інші слуги режиму Януковича по звірячому розігнали, бʼючи і знущаючись, нечисленних протестувальників на Майдані. Здебільшого молодь.

Через день на вулиці вийшли мільйони, а через три місяці Революція Гідності перемогла – попри жорсткість, кров, і навіть убивства, які чинила банда Януковича і їхні московські господарі.

Вистояти тоді допомогли і чесноти українського суспільства, і звички та традиції демократичного життя.

Ми не хотіли до Росії, а хотіли до Європи. Жити вільно.

Це означає – самим робити вибір. Усвідомлено. Маючи змогу критично мислити, піддавати сумніву навʼязувані догми, вільно висувати і обговорювати думки.

Свобода слова виглядає однією з базових опор демократичних інститутів. Бо передбачені Конституцією права отримувати інформацію і висловлювати думку – речі, критично важливі для усвідомленого вибору.

Тому в демократичних суспільствах така увага до свободи слова. І тому, ідучи до Європи, реалізуючи плоди перемоги Революції Гідності, нам ще багато доведеться зробити для зміцнення свободи слова і повʼязаних із нею інститутів і можливостей.

Читайте також: 10 років Революції Гідності
Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома». Відповідальність за матеріали в розділі «Думки вголос» несуть автори текстів

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: