Серйозний іспит для української влади
Теза «пора дорослішати», яка лякає багатьох на Печерських пагорбах Києва, звучить знову і знову
У впливовій Washington Post з'явилась цікава стаття «Блінкен і Байден будують зовнішньополітичну рамку на майбутнє».
Автор аналізує понеділкове інтерв'ю держсекретаря Блінкена, а якому той окреслив основні підходи до зовнішньої політики США на найближчу перспективу.
Там є, зокрема, і дуже важливі думки щодо України. Найважливішою, як на мене, є відсилка до гарантій допомоги від Великої Сімки і заклик до побудови такої системи, де Україна не залежала б лише від постійного постачання від союзників.
Теза «пора дорослішати», яка лякає багатьох на Печерських пагорбах Києва, звучить знову і знову.
Щоб рівними увійти до клубу розвинених держав, ми маємо пройти випробування, які багатьом здаються складними і несправедливими, а для інфантильних умів виглядають нездоланними.
Проте США у свій час (понад 200 років тому, правда) такий іспит склали – вирвавшись із-під влади наймогутнішої імперії тогочасного світу. Тож почувають себе цілком у праві вимагати таких самих результатів і від інших – і від України зокрема.
У корпоративних іграх для «побудови командного духу» і «розкриття потенціалу» чимало ситуаційних вправ, які змушують учасників забути старі розбіжності, по-новому оцінити наявні ресурси і спроможності як себе, так і інших учасників групи.
Судячи з ситуації, яка складається, українська влада (саме влада, бо в її руках ресурси країни, медіа і очікування людей) опинилася перед найсерйознішим для себе іспитом.
Щоб отримати реальну допомогу, просунутись на шляху до НАТО і ЄС, і з усім цим здолати росію, владі доведеться показати, що вона гідна Армії і Народу. Гідна у здатності переступити через дріб'язкове, і нарешті правильно визначити пріоритети.
Бо побудова фортифікацій на Сході, запуск масового виробництва дронів (тощо) і входження у істеблішмент демократичних країн як адекватного «свого» точно більше посилять позиції України, ніж ремствування і звинувачення у всіх бідах умовних «Байдена і Порошенка».
На ображених, як відомо, воду возять. А хто дбає – той має.
Партнери послідовно нагадують нам нашу ж народну мудрість.
Час і собі прислухатись.