Епоха Поплавського: кінець чи антракт?
Поплавського відправляють на пенсію. Він пручається
У розпорядженні «Главкома» опинився документ, який фактично засвідчує переворот у королівстві Поплавського. Після десятиліть беззмінного правління «співочого ректора» держава раптом отямилася?
76 років, біля 30 років біля керма головного культурного університету, кілька скликань Верховної Ради, нескінченні перейменування «Кулька» і все це під акомпанемент пісень, студентських масовок та вражаючої здатності адаптуватися до будь-якого закону і будь-якої влади.
Ректором вже не можна? Ну, тоді я – президент. Не можна? Тоді ще щось придумаємо.
Поплавський це не людина, це формат. Освітній заклад як сцена. Студенти як бек-вокал. Диплом як реквізит. А держава як спонсор.
Скандали? Звісно. Сексистські висловлювання? Було. Звинувачення у домаганнях? Читали.
Декларації з білими плямами, бізнес на базі державного вишу, приватний «паралельний університет», студенти, які раптом вчаться «одразу всюди», усе це давно перестало бути сенсаціями. Він все пережив і вистояв.
І навіть тепер, коли здається, що серіал от-от закінчиться, з’являється новий сезон. Зустріч із Ющенком. Обіцянка американських мільйонів.
Але є й натяки на досі неоприлюднені файли Епштейна, ой Поплавського, які можуть гучно бабахнути.
Тепер у КНУКіМ буде новий виконувач обов’язків. Менш медійний, більш академічний. Але попереду вибори. А отже, цілком можливо, що «кінець ери Поплавського» це знову лише антракт.
А ви б дали йому ще один шанс?)