Провів беззмінно 471 день на позиції. Відверта розмова із сором'язливим Героєм України

Дуже важлива розмова на «Главкомі». Без пафосу – про життя на лінії фронту. Про сталевих людей, які себе такими не вважають.

Сергій Тищенко – бойовий медик із позивним Вітер, молодший сержант 30-ї окремої механізованої бригади. Вдумайтеся: зайшов на позицію в Бахмутському районі влітку 2024 року. Вийшов – восени 2025-го. 471 день за кілька сотень метрів від ворога.

Б Е З З М І Н Н О.

Він рятував поранених, командував позицією, копав, носив воду, шукав скинуті з дронів посилки, повзав під землею там, де вже не можна було йти. Пив воду з річки, а потім – з криниці, виритої самими бійцями у бліндажі. Жив у просторі, де інколи можна було лише стояти навколішки. І навіть не думав, що це – героїзм.

Сергій уже має Зірку Героя ⭐, але коли його називають героєм, соромиться. Каже: є люди, які були на позиціях не менше – просто про них ніхто не знає. Так би й про нього ніхто не взнав, якби не випадковість. Спокійно розповідає, що деякі знайомі всерйоз думали, ніби він «просто захотів заробити гроші», бо так довго не виходив із передової.

За ці 471 день він втрачав побратимів, мав прямі контакти з ворогом, не мав зв’язку з рідними, жив у постійній спразі й без повітря. Найбільшою підтримкою, каже, ставали відео від рідних, які додумалися передавати на флешці – як листи з іншого життя.

У грудні Сергій Тищенко отримав звання Героя України 🇺🇦. Каже: ніяково, коли тебе так називають, нагорода – це приємно, але важливіше, щоб держава чула тих, хто мовчки тримає позиції.

«Главком» поговорив із Сергієм у Києві – в останні дні його місячної відпустки.

Герой знову вирушає на фронт.