Ракетний обстріл Львова: три місяці після трагедії. «Главком» дякує за підтримку

фото: glavcom.ua

Подяка кожному!

Ніч з 5 на 6 липня була тривожною. Російські ракети знову летіли над Україною. Того разу під удар потрапив Львів.

О пів на четверту в месенджер прийшло страшне повідомлення від колеги Павла Вуйця: «Нашу квартиру рознесло».

Він, його дружина (Наталія Сокирчук» та 8-річний Святослав опинилися у буквальному сенсі посеред ночі, посеред руїн, на вулиці, в тому, у чому вибігли.

Залишилися живі, бо встигли спуститися у підвал будинку вже тоді, коли перші ракети долетіли і поруч лунали вибухи. Десятеро їхніх сусідів загинули.

Сьогодні минає три місяці з моменту трагедії.

Наші колеги облаштувались на новому місці, налагодили побут, поновили документи.

Допомагали їм у цьому сотні людей. «Сотні» – це не перебільшення.

У списку тих, хто підтримав Павла та Наталію, не лише друзі, знайомі, нинішні і колишні колеги… Там багато незнайомих їм і «Главкому» людей, які просто побачили новину про трагедію у Львові. Кожному, хто відгукнувся на біду, Наталія і Павло персонально подякували. Деякі перекази були анонімними. Колеги досі не знають, хто ці щедрі жертводавці.

Верхній поверх будинку на вулиці Стрийській у Львові після ракетного удару окупантів

Подяка кожному!

Сьогодні і я від імені «Главкома», нашого колективу хочу звернутися до організацій і людей, які вранці 6 липня вийшли на редакцію і протягнули руку допомоги.

Родина Галина Герега та Олександр Герега. Дякуємо за підтримку! Вона безцінна. Ви прийшли на допомогу за власним покликом, а не тому, що вас попросили. Ви відгукнулись відразу і дуже зарадили. Подяка за людяність і глибока повага!

Національна спілка журналістів України (НСЖУ) та Сергій Томіленко. Ви показуєте, що таке солідарність і яку високу місію мають виконувати медійні спілки. Під час війни НСЖУ завжди поруч: навчає, підтримує, допомагає працювати у найскладніших умовах. І 6 липня ви робити саме це. Дякуємо!

Комітет захисту журналістів (@Committee to Protect Journalist). Наша біда знайшла відгук і за океаном. Спасибі, що небайдужі, що багато років підтримуєте і допомагаєте українським журналістам. Дякуємо!

Lviv Media Forum (Львівський медіафорум), команда та Отара Довженко, який знайшов наших колег у Львові. Ви популяризуєте не лише найкращі світові медіапрактики на всю Україну, а й прості людські цінності. Щиро дякуємо за дружнє плече у складний момент!

Інститут Масової Інформації та Оксана Романюк. Ваша боротьба за якісну журналістику і професійні стандарти заслуговує на повагу. Ваша підтримка журналістів у скрутних обставинах робить вам честь.

Спасибі!

Читайте також: Українці очима поляків. Факти, цифри і цитати