Войцех Балчун та його отруєння. Іще один скандал з іноземцем

Наприкінці листопада Балчун (голова правління ПАТ «Укрзалізниця») написав на Фейсбуці, що його отруїли. Або він отруївся. З нозологією Балчун якось не розібрався, однак повідомив, що погано почувається, і через це змушений ламати свій робочий графік.

«Час для атаки для мене вибрано вдало. Не дуже хочеться про це говорити, але ось уже майже тиждень, як я хворію. У минулу п'ятницю на робочому місці в Укрзалізниці мені стало погано. Прибули лікарі відомчої лікарні, вислухали, обстежили: УЗД і таке інше. Не буду вдаватися у конспірологічні теорії: може, дійсно – звичайне харчове отруєння, стрес, перевантаження. Спроба швидко повернутися до роботи успіхом не увінчалася. Переглянуто робочий графік, скасовано зарубіжні та місцеві поїздки. Проходжу вдома курс лікування».

Пізніше Балчун свій пост видалив. «Може, дійсно, звичайне харчове отруєння». Напевно, що так. Бо тепер із ним – все в порядку, їздить у відрядження, фігурує в інформповідомленнях. Мабуть, таки варто було переконатися від самого початку, що полоній йому в чай ніхто не додавав, а вже потім бити на сполох.

Цей дрібний і буцімто не вартий уваги інцидент все ж лишає по собі дуже гіркий осад. Ми знаємо, що життя в нашій країні – далеко не мед, але накручувати «зраду» там, де її немає, – погана практика. Іноземці, запрошені протягом 2014-2015 років в Україну, пішли, гучно грюкнувши дверима. Майже кожен заявив, що йому завадили реалізувати його реформаторський потенціал. Саакашвілі звинуватив всю владну верхівку у корупції, а Сакварелідзе заговорив про стеження за ним та його партійними соратниками.

Але Балчун перевершив всіх. Добре, що скандал зам’ято самим його ініціатором. Проте прецедент створено. Що, як раптом прихопить шлунок у колишнього одеського губернатора? Україна перетвориться не тільки на колиску корупції, але й на державу, де політичне вбивство – норма?

Незадовго до того, як Балчун почув себе недобре, ситуації на Укрзалізниці приділило увагу агентство Блумберг. Експерти Блумберга щиро дивувалися тому, як при таких великих врожаях, як в Україні, держава не може налагодити транспорту логістику для просування своєї продукції на зовнішні ринки.

«У той час як кількість зерна, відправленого залізницею, збільшується, кількість залізничних вагонів зменшується, бо вони не були замінені Укрзалізницею. Цього року величезний обсяг врожаю посилює навантаження на систему доставки в країні, яка є одним з найбільших експортерів соняшникової олії, ячменю, ріпаку, кукурудзи та пшениці», – йшлося у статті.

А далі було посилання на засідання уряду і промову на цьому засіданні Балчуна, котрого Блумберг зацитував також. «Укрзалізниця, яка контролює залізничні колії в Україні і майже дві третини усіх зернових вагонів, не спромоглася протягом багатьох років вкласти кошти в заміну обладнання, в тому числі й зернових бункерів», – говорив Балчун. А відтак заявив про свою раптову хворобу.

Якщо трохи пофантазувати, можна пов’язати критику Укрзалізниці Балчуном з його нездужанням. А якщо копнути ще глибше і підняти історію взаємної пікіровки Балчуна та міністра інфраструктури Омеляна, то вийде значно цікавіше. Бо глава відомства і один з його підлеглих вперто не знаходять спільну мову. 

ПАТ «Укрзалізниця» вносить в проект фінансового плану на 2017 рік зростання тарифів на вантажоперевезення на 25%, а профільне міністерство на це відповідає: покажіть для початку поліпшення сервісу та ефективність антикорупційних заходів. Балчун щиро вважає, що провадить – хай і непопулярні! – але реформи, а його шеф Омелян каже, що той займається піаром.

Привід це чи не привід отруїти невгодного урядовцю фігуранта? Дивлячись, як обіграти ситуацію. Добре бодай, що на допис Балчуна на Фейсбуці не звернули увагу польські ЗМІ. Чудове було б доповнення до фільму «Волинь» і до решти складних нюансів нинішніх україно-польських стосунків.

До речі, про Польщу. Про що іще написав Балчун на своїй сторінці у соцмережі, так це про те, як на його батьківщині сприйняли е-декларації українських чиновників. «Тільки-но з Варшави. Особисто відчув тамтешню реакцію і настрої. І не ризикнув би, навіть приблизно, переказувати враження поляків від задекларованих мільярдів в панчохах, приватних церков, антикваріату, годинників, автомобілів».

Українці й самі шоковані мільярдами в панчохах. Варто чи не варто розтравляти наше «горе» повідомленням про те, як збентежені поляки, – питання, мабуть, дискусійне. Замість слухати, що думають у Варшаві про наші негаразди, хотілось би почути про шляхи долання цих негараздів. Зокрема, у ввіреній Балчуну галузі. Все таки півроку на посаді – термін чималий. Бо поки що ми почули тільки про підвищення тарифів.

Представляючи в квітні Балчуна, Володимир Омелян зазначив, що це призначення – «великий крок уперед, тому що пан Балчун мав великий успіх у себе на батьківщині. Це людина, яка стояла біля керма реформи залізниці в Польщі протягом семи років». Тепер парадигма дещо змінилася, і Балчун – ще один з кандидатів на відставку, яку прогнозують вже найближчим часом.

Цікаво, чи шкодує зараз Омелян, що трохи додав Балчуну стажу під час презентації? Насправді Балчун обіймав посаду голови ради директорів польської залізниці з 2005-го по 2007-ий, а це трохи менше, ніж сім років. А от з 2007-го і, судячи з усього, по теперішній час Балчун є лідером та гітаристом рок-гурту Chemia. Само по собі це доволі мило і навіть екзотично, але хедхантерам, котрі опікувалися запрошенням Балчуна, слід було б взяти до уваги, що останні 9 років ця людина не займалася справами залізниці. Ані польської, ані української…

Коли практика навернення до України іноземних фахівців тільки починала набирати силу, багато хто вбачав в ній вірний спосіб профанувати ідею реформ як таку. Схоже, хто ті, хто так вважав, наділені даром передчуття. Операція «приведи іноземного друга і отримай реформу в подарунок» безславно провалилася. Але провалилася не тільки в економічному значенні. Репутаційні втрати України від тих оцінок, які дають їй колишні наймані працівники, – ще попереду. Нашим гостям так набридли хазяї, що вони паплюжитимуть нас скрізь. Звісно, кожен в міру свого виховання, такту та почуття справедливості.