Чому фейкові цитати Тараса Шевченка – це погано?
Інформаційні віруси працюють однаково – на людей, яким банально ліньки витратити пару хвилин на перевірку інформації та її джерела
Постійно бачу цю пошесть у мережі фейсбук, і нещадно баню усіх, хто репостить фейкові «цитати Шевченка». Чому? Бо той, хто це робить, розписується у власному ідіотизмі, тотальній ліні, неспроможності мінімально критично ставитися до інформації. Дискутувати з такими людьми – марна справа. Вони тобі будуть відповідати «ну, нехай фейк, але все ж правильно». Правильно – це значить відповідає їхнім уявленням про світ та власним упередженням.
Тобто, відповідність власним упередженням – це для них критерій істинності. Відповідно, будь-які раціональні аргументи для них не будуть важливими, якщо не будуть підтверджувати їхні думки. Тому дискутувати з ними – марна справа і даремна витрата часу.
Але для численних бійців інформаційно-психологічного фронту вони – основна аудиторія. Працює це так. Спершу тебе привчають до фейкових віршів Шевченка, а потім запускають щось значно більш серйозне.
І це уже набуває загальної пошесті, бо всі масово кидаються поширювати новину, що «США не будуть виділяти Україні таку ж допомогу, як 2022-2023 років». Зрада! Людоньки, що ж це діється! І т.д.
Як подібні новини потрапляють в український інформаційний простір? Все просто. Деякі російські ресурси та анонімні телеграм-канали дуже оперативно повідомляють певні новини. Зокрема, і про заяви спікерів США. Українські ж ресурси радо це репостять, бо: 1) гучний заголовок, тому буде багато переглядів; 2) часу і бажання читати першоджерела немає – це перекладати великі тексти, а кому воно потрібно; 3) треба першому запостити новину, бо конкуренти запостять пізніше.
Відповідно, жодне лайно, створене рашкою, наш інформаційний простір не обходить.
Що ж насправді сказали у Держдепі. Сказали вони наступне, що допомога для України, звичайно, не завжди буде на рівні 2022-2023 років, бо вони планують допомогти Україні у розбудові власного ВПК, аби зробити її незалежною від американської допомоги. Але буде так, звичайно, не завтра, а поки що потрібно проголосувати за допомогу для України на 2024 рік.
Подібна позиція зрозуміла. Фактично, це відповідь тим, хто виступає проти допомоги для України, апелюючи до того, що ця допомога – «бездонна діжка» і т.д.
Це знову ж не про те, що все з допомогою для України прекрасно. Поки що домовленостей у Конгресі немає, голосування щодо допомоги не відбувається. Але це інша історія.
І треба розуміти, що всі ці інформаційні віруси – це щось одного порядку з фейковими «віршами Шевченко», бо працюють однаково – працюють на людей, яким банально ліньки витратити пару хвилин на перевірку інформації і її джерела.
Після винайдення google ідіотизм – добровільний вибір і життєва позиція. І я бачу, що дуже велика кількість людей робить саме такий вибір.