Вашингтон упевнений, що Україна повністю доб'є РФ
Україна збереже свою державність й буде точно в числі значимих союзників США
Як відомо, одним із найочевидніших підсумків візиту президента України до США є оголошення з боку офіційного Вашингтону про передачу Україні однієї батареї Patriot, що є однозначним проривом у постачанні озброєнь для нашої держави. І справа не лише у тому, що поки що одна найсучасніша система може відкрити шлях для інших відповідних систем. Є і не настільки очевидні, але не менш серйозні підсумки.
Якщо ми пригадаємо складний рух у відносинах США-Україна до «петріотів», то першопочатково, коли лише розпочався перший етап російської агресії, США вперто відмовлялися від того, аби давати Україні будь-яку зброю. Аргументів у них було чимало, починаючи від того, що будь-яке озброєння не змінить радикально баланс сил, і суто у військовому протистоянні проти всієї росії у нас не буде шансів, і завершуючи побоюваннями, що американські технології можуть опинитися у російських руках.
Тепер у нас будуть «петріоти». Що ще може бути технологічніше? Це просто взірець американських зброярських технологій. І, очевидно, у США немає сумнівів, що до росіян вони не потраплять. Тобто, думок, які панували у Вашингтоні ще рік тому, що Україна буде окупована повністю агресором (і все, що ми можемо робити – вести партизанську війну), уже більше не лишилося.
Україна не буде окупована, Україна збереже свою державність, і ця держава буде точно в числі значимих союзників США. Саме у цьому полягає політичний зміст появи в Україні «петріотів», а будь-яке питання такого масштабу – це саме політичне питання.
Отже, Україна переможе. У Вашингтоні сумнівів немає. Чому я говорю саме про перемогу, а не про черговий «тайм-аут»? Для російської імперськості будь-який результат, окрім «воззєднання» України – це крах, а цього самого «воззєднання» не буде.
Залишається лише питання про час, умови та кількість жертв, які стоять між нинішнім історичним моментом і перемогою України. Шлях може бути ще дуже довгим, кривавим і руйнівним, бо імперськість, перебуваючи близько до смертного часу, буде триматися до останнього, висмоктуючи усі соки з власної велетенської держави зрарди війни, у якій вона перемогти не може. Очевидно, що саме питання про те, скільки, як важко і ціною яких жертв все це буде тривати, і було ключовим у майже трьохгодинному спілкуванні президентів України та США.
Якими будуть відповіді на ці питання? Дізнаємося згодом, але українська держава витримала, вижила і житиме далі, а її життя – це смерть в історичній перспективі для однієї імперії, яка і так живе вже занадто довго.