Про заяву російського МЗС
Заява МЗС Росії про групу підтримки для України повторює давно озвучену позицію російського керівництва.
1.Заява МЗС Росії про групу підтримки для України повторює давно озвучену позицію російського керівництва. Москва не розглядає існуючий в Києві Уряд як партнера для переговорів і пропонує західним партнерам «синтезувати» інший.
2. Фундаментальна різниця в позиціях Росії і решти світу була продемонстрована в ході голосування у Раді Безпеки ООН. Запрошення до виступу на засіданні Ради прем’єр-міністра А.Яценюка демонструє визнання світом легітимності і повноважності як Верховної Ради України, так і призначеного нею Кабінету Міністрів.
3. США, країни ЄС, Китай, Японія бачать вихід із кризи у діалозі Києва і Москви на основі безумовного дотримання територіальної цілісності України та всіх міжнародних зобов’язань, взятих на себе Російською Федерацією. Натомість ключове в пропозиціях МЗС Росії – відторгнення від України Криму, сформульоване як «право Криму визначати свою долю у відповідності результатами референдуму, що відбувся 16 березня 2014 року».
4. Позиція Москви: Україна, позбавлена в результаті агресії РФ частини своєї території, має з цим погодитись! Більше того, вона має залишатись нейтральною (тобто без можливостей шукати реальних гарантій безпеки і можливостей повернення окупованих територій). Євросоюзу і США пропонується підтвердити/зафіксувати обмежений у такий спосіб суверенітет України. Для контрасту тут можна нагадати про позицію ЄС і США, які наполягають на праві громадян України самим вирішувати свою долю і робити вибір зовнішньополітичних пріоритетів.
5. Запропонована Росією група «підтримки» має нав’язати Україні нову конституцію, що забезпечить обмеження суверенітету і отримання Росією контролю над внутрішньою і зовнішньою політикою України. Після грубої помилки з непідписанням Меморандуму 21 лютого, Росія тепер добивається ролі головного гравця у конституційному процесі, що розгортається в Україні.
6. Про необхідність певних конституційних змін, які не руйнують підвалин України, як суверенної, унітарної держави в міжнародно визнаних кордонах, говорять як українські політичні сили, так і партнери в ЄС і США. Наприклад, Держсекретар Дж.Керрі у розмові з міністром Лавровим підкреслив готовність США «підтримати зусилля українців вирішити проблему розподілу влади і децентралізації завдяки процесу конституційного реформування».
7. Але позиція Росія принципово інша. Вона проти прийняття конституційних змін порядку, визначеному Конституцією України, тобто проти прийняття цих змін Верховною Радою України. Адже представлені в ній проросійські політичні сили (Партія Регіонів і КПУ) політично дискредитовані і організаційно послаблені в результаті краху режиму Януковича, який вони спільно з ним здійснювали. Очевидно, робота Росії з цими політичними силами ведеться, про це свідчить, наприклад, їх відмова голосувати за постанову про підтвердження курсу України на євроінтеграцію. Але в своєму нинішньому стані вони навряд чи зможуть спрямувати конституційний процес у парламенті в русло інтересів Росії.
8. Росія і ті політичні сили, які стануть голосом Кремля, будуть за всяку ціну відтягувати вибори Президента і Верховної Ради, наполягаючи на прийнятті конституції поза парламентом. Адже в умовах російського вторгнення і окупації частини української території у проросійських сил немає шансів отримати в новообраній Верховній Раді навіть «блокуючий пакет». Невіра самого МЗС РФ у підтримку проросійських сил на загальнонаціональних виборах є цілком обгрунтованою.
9. Натомість, запропоноване МЗС РФ «конституционное собрание» має «на основе согласия всех участников» підготувати і винести на референдум текст, до якого закладаються всі можливі механізми російського впливу: від повноважень для окремих регіонів обирати «внешние межрегиональные связи» до заборони українській державі «вмешиваться в межконфесиональные отношения». Іншими словами, Росія пропонує сценарій мобілізації проросійських сил на місцевих виборах, отримання ними влади і можливостей блокувати рішення Києва.
10. Можливо, такого роду текст не буде підтриманий на референдумі. Тим краще для Росії – вона і далі не буде визнавати владу в Україні, буде продовжувати анексію і підтримку сепаратистів.
11. Варто підтримати позицію МЗС України. Відповідь на пропозицію РФ може бути тільки одна, вона вже не раз повторена і підтримана усіма, хто сподівається зберегти міжнародне право і мир у світі. Спираючись на цю підтримку Україна, як суверенна країна у міжнародно визнаних кордонах, має самостійно вирішувати всі питання своєї зовнішньої і внутрішньої політики, в тому числі конституційні. Для цього в Україні є легітимна влада і демократичні механізми волевиявлення громадян, що тепер відновлюються після їх грубого порушення режимом Януковича і тими зовнішніми силами, які цей режим підтримували.