Про правильні підходи до подачі інформації в умовах війни

Затримань «русожурналістів» буде більше, коли матимемо точніші закони, аби вирізняти межу між «свободою слова» і нацбезпекою.

На Заході розуміють реалії «гібридної війни» і починають законодавчо карати путінців за інформаційне втручання у їхню внутрішню політику. Правильно було б, якби у нас ініціаторами нормування інфопростору були і політики, і самі журналісти.

Прикладом такої громадянської відповідальності можуть бути американські журналісти, які під час ІІ Світової війни підтримали присудження престижної Пулітцерівської премії... головному цензору Б.Прайсу – за створення правильних підходів до подачі інформації в умовах війни.

Інший приклад – ізраїльські журналісти, які не пишуть про втрати і не критикують командування під час військових операцій, але, безумовно, роблять це, коли операція закінчується... А наші так зможуть?