100 років правління Московської хунти

В результаті повалення законної влади в неросійських республіках, що утворилися на теренах колишньої царської Росії і згодом були окуповані Червоною Армією, станом на 1922 рік владу в них захопили більшовики.

І – як швидко збігає час! – 100 років тому, 30 грудня 1922 року, в Москві відбувся перший Всесоюзний з'їзд робітничих, селянських і червоноармійських депутатів. Ознакою нелегітимності ухвалених з'їздом рішень можна вважати навіть не переважаючу політичну однорідність його учасників (за наявними даними, серед делегатів, приміром, було по одному представнику анархістів та єврейських соціал-демократів і аж два соціал-федералісти з Кавказу), а кількісний склад учасників – 1727 делегатів від Російської соціалістичної федеративної радянської республіки, 364 від радянської України, 36 від радянської Білорусі та 91 від Закавказької соціалістичної федеративної радянської республіки. Тобто із загальної кількості 2215 делегатів Росію представляли 1727, а отже делегати від інших республік, навіть якби, бувши більшовиками, з чимось не погоджувалися, все одно не могли вплинути на ухвалені рішення.

Делегати схвалили Декларацію та Договір про утворення СРСР (доповідачем з обох питань був Сталін), які самі ж і затвердили, та обрали ЦВК СРСР.

Первісно, і про це йшлося в постанові, якою було затверджено Декларацію та Договір, обидва документи передбачалося передати ЦВК республік для обговорення та відгуків, на основі яких уже ЦВК СРСР доручалося підготувати до наступного другого з'їзду остаточні тексти.

Натомість через півтора року Договір про утворення СРСР втратив чинність, оскільки 31 січня 1924 був замінений Конституцією СРСР, ухваленою на другому з'їзді рад. Без ніяких референдумів у так званих союзних республіках.

Тож, якщо говоримо, що сьогоднішня Російська Федерація не легітимно займає місце СРСР у якихось міжнародних організаціях, мабуть, варто подавати її повний титул: нелегітимна правонаступниця нелегітимного утворення, що звалося СРСР.