Друга світова війна та ювілей, про який не хоче згадувати російська пропаганда

Готуючись помпезно відзначити надуманий день перемоги в надуманій війні (до уваги запрошених: насправді не 9, а 8 травня 1945 року і не Велика вітчизняна, а Друга світова), Кремль вочевидь обійде мовчанкою ювілей іншої події, що відбулася 10 лютого 1945 року. Адже саме того дня відповідальний за добровольчі формування генерал верховного командування вермахту, Ернст-Август Кьйострінг повідомив російського генерала Андрія Власова про те, що у зв᾽язку із завершенням створення першої дивізії і значним поступом у формуванні другої той може офіційно приступити до командування обома з᾽єднаннями.

А менш ніж за тиждень, 16 лютого 1945 року, за присутності Е.-А. Кьйострінга і ще кількох німецьких генералів у Мюзінгені під проводом А.Власова відбувся парад Російської визвольної армії (РОА) Комітету визволення народів Росії, учасники якого присягли боротися «під вищою командою Адольфа Гітлера».

Втім, точкою відліку створення РОА вважається 27 грудня 1942 року – день, коли А. Власов підписав Смоленську декларацію, в якій від імені т.зв. Російського комітету звернувся до військовослужбовців Червоної армії. Наприкінці війни РОА складалася з трьох піхотних дивізій, військово-повітряних сил, окремої протитанкової бригади, козачого кавалерійського корпусу, російського корпусу та інших частин.

Ще одна цікава подробиця. Хоча офіційним символом РОА був Андріївський прапор, за свідченням німецького військового історика Йоахіма Хоффмана, в день згаданого параду в Мюзенгені «замайорів російський національний прапор, який одночасно було піднято в усіх місцях розквартирування РОА». Тобто запроваджений наприкінці ХVІІ сторіччя і відроджений 1991 року в Російській Федерації триколор.

І останнє: Як відомо, Українська повстанська армія боролася проти обох червонопрапорних окупаційних режимів – не лише радянського, а й (перед тим, а якийсь період одночасно) проти нацистського, якому служила РОА.