Сарана не повинна пережити людську цивілізацію
Росіяни не вміють пристосовуватись до цивілізації. Навпаки, вони хочуть усіх пристосувати до себе
В роки моєї молодості людей, які більш-менш пристойно володіли якоюсь іноземною мовою, в Києві було небагато. А бюро перекладів, яких зараз хоч греблю гати, зовсім не існувало. Тому, коли в столиці тоді радянської України відбувалася якась подія з присмаком міжнародної, на неї рекрутували всіх придатних.
Так ще студентом я почав синхронно перекладати в кінотеатрах фестивальні фільми чи то у форматі тижня кіно якоїсь латиноамериканської країни, чи то стрічки, що потрапляли до нас з панського столу після московського кінофестивалю. А одного разу працював на міжнародній конференції з сільського господарства, в рамках якої відбувався показ документальних фільмів. Переклавши «свій» фільм, дивився ті, що перекладали інші. Один з тих фільмів пам'ятаю досі.
На відміну від більшості документальних стрічок, ця була повнометражною і складалася з кількох сюжетів. В одному з них ішлося про сарану. Я вперше в житті бачив – хоч і на екрані – нашестя сарани. А тим часом фермер у кадрі бідкався, що не знає, що робити далі. Щороку він обприскував своє поле інсектицидами, але на наступний рік сарана встигала пристосуватися до вже знайомої отрути. Фермер був у розпачі, бо не міг до нескінченності збільшувати дозу. Адже ризикував урешті-решт отруїти клієнтів, яким продавав свій врожай, і власну родину. Фільм завершувався не надто оптимістичним резюме: мовляв, комахи з'явилися на нашій планеті до людської цивілізації і житимуть після неї.
Останнім часом я часто згадую той сюжет. От і сьогодні, коли прочитав, що в Ризі з десяток людей протестували проти демонтажу радянського пам'ятника «асвабадітєлям». Що для Латвії ці «асвабадітєлі» були окупантами, протестуючих не бентежило. А найважливіше в цій історії те, що – живучи в країні-члені ЄС та НАТО – ці люди нав'язують їй стереотипи «русского міра», уламками якого вони є і якими виховуватимуть своїх дітей. По суті, на захист радянських окупантів стали окупанти пострадянські.
І в цьому небезпека не лише для Латвії, а й для всього цивілізованого світу. Світу, який зараз дискутує, чи вводити візові обмеження для громадян РФ. Звичайно, я не схильний у кожному росіянинові бачити агента ГРУ чи ФСБ. Але вони зруйнують ваш цивілізований світ, і не бувши агентами. Сьогодні вони приїдуть до вас як туристи. Завтра ви приймете на навчання їхніх дітей. Комусь дасте вид на проживання, а згодом паспорт. Вони користатимуться вашою демократією і громадянськими правами. І вимагатимуть свого. І обиратимуть ваших депутатів і ваших президентів. І якщо не вони, то їхні нащадки ставатимуть вашими депутатами і президентами. І ваша цивілізація опиниться під загрозою. Але буде пізно.
Це станеться не сьогодні і не завтра. Але це станеться. Вас уже не буде, але ваша сьогоднішня легковажність наразить на небезпеку ваших нащадків. Ви хочете цього? Звісно, ні. Але ви програмуєте це на майбутнє. Отямтеся: сарана не повинна пережити людську цивілізацію.