Треба думати не про Росію без Путіна, а про світ без Росії

Колективний Захід не перестає засвідчувати своє нерозуміння Росії. То федеральний канцлер Олаф Шольц заявляє, що «це війна Путіна, а не росіян», то речник Білого Дому з питань національної безпеки Джон Кірбі ділиться своїм відкриттям, мовляв, «не російський народ тут винен, а президент Путін і його кабінет насаджують цю незаконну і необгрунтовану війну».

Відбувається елементарна підміна понять, що об'єктивно працює на ідею покарання Путіна та військово-політичного керівництва РФ й уникнення державою-агресором колективної відповідальності. Це дуже небезпечна тенденція. І що важливо, хибні висновки західних топ-політиків спростовують самі росіяни.

Оприлюднене першого вересня опитування, проведене «Левада-Центром», засвідчує, що кількість росіян, які схвалюють дії Путіна в серпні зросла до 83% проти 69% у січні. Тобто за півроку війни проти України кількість прихильників кремлівського фюрера збільшилася на 14 відсотків. При цьому дії російської армії в Україні підтримують 76% респондентів, не підтримують – 17%.

Протести проти мобілізації, які спалахнули вже після оприлюднення даних опитування, якщо й вплинуть на рейтинг Путіна, не повинні братися до уваги, оскільки йдеться не про протести проти війни, а про ситуативні акції, коли громадяни намагаються уникнути призову, а отже особистої небезпеки. І що симптоматично, ті росіяни, яким вдалося виїхати до інших країн, не проводять там антивоєнних мітингів і не протестують проти мобілізації під стінами російських посольств.

І ще одне зауваження. Третього вересня 2020 року той же «Левада-Центр» з метою науково-прогностичної оцінки майбутніх виборів провів соціологічне опитування щодо президентської кампанії 2024 року. Так от більшість респондентів (56%) віддали свої симпатії тому ж таки Путіну. Друге місце (5%) посів Жириновський, котрий, як відомо, згодом з об'єктивних причин вибув з гонки. А далі з 2% розташувалися Навальний, Зюганов, Мішустін... Але це вже нецікаво. Цікавим є вражаючий відрив Путіна від решти конкурентів.

Путін – виразник інтересів переважної більшості росіян. Вони потребують саме його, або такого, як він. Росія – це колективний Путін. А тому й відповідальність повинна бути колективною.

Західним політикам час це усвідомити, оскільки нерозуміння таких, здавалося б, простих істин може згубно відбитися на національній безпеці їхніх країн.