Чи піде Рада Європи на уклін до Кремля?
Якщо гора не йде до Магомета, то Магомет іде до гори
Діяти саме за цим правилом має, на думку її Генерального секретаря Турбйорна Ягланда, Рада Європи. Тільки от заковика: в ролі Магомета цього разу виступатиме не хтось окремий, а вся Європа, натомість у ролі гори – путінська Росія.
Отже: генсек РЄ Ягланд у виступі на засіданні Парламентської Асамблеї Ради Європи у Страсбурзі висловив думку, що Росія має повернутися до роботи в ПАРЄ ще до саміту організації, запланованого на наступний рік. На його думку, це має відбутися через зміну правил діяльності Асамблеї в такому плані, який дозволить «повернути на борт» усі 47 країн-членів організації. «Гармонізація правил організації – це частина нашої роботи… Досягнення цього було би найкращим шляхом відзначити сімдесятиліття заснування організації, - заявив він. – Європа не має бути поділена знову. Новий поділ шкодитиме всім». Реально цей заклик до «гармонізації» означає намір зняти санкції з російської делегації, які були накладені на РФ через окупацію Криму і доповнені через збройну агресію проти України на Донбасі. Проте якщо слова щодо «протизаконної анексії Криму» у виступі Ягланда пролунали, то збройну агресію РФ на Донбасі Ягланд назвав не більше, ніж «конфліктом у Східній Україні».
Крім того, Ягланд висловив думку, що «проблемні» держави-члени РЄ мають залишатися у складі організації, допоки вони не порушують статті 2, 3, 4 і 7 Європейської конвенції з прав людини. Бо ж, мовляв, існують чотири принципи, від яких країна-член не може відхилятися навіть за надзвичайних обставин. Це – заборона смертної кари, тортур, примусової праці або рабства, а також позасудового покарання. «Це – найбільш фундаментальні цінності. Вони визначають душу Європи. Жодна країна, яка порушує ці принципи, не може бути членом нашої родини. у цьому питанні не може бути поступок», - наголосив Ягланд. Усі ж інші порушення принципів Ради Європи, на його думку, не мають такого значення. «Це не означає, що держави-члени можуть порушувати інші статті. Якщо є порушення інших статей Конвенції та систематична відсутність готовності до вдосконалення, то високі договірні сторони Конвенції можуть попросити Європейський Суд відповідно до статті 46.4 зробити висновок про те, чи виконує держава-член своїх зобов’язання… Але основна ідея повинна полягати в тому, щоб зберегти загальний правовий простір для людей. Ми ніколи не повинні забувати, що Конвенція з її судом є останнім засобом для багатьох людей на нашому континенті», - сказав генсек. Слід захищати права людей у всіх країнах-членах, включаючи Росію.
Крім того, ясна річ, було сказано чимало красивих слів щодо прав людини, всеєвропейської співпраці та поліпшення діяльності Ради Європи.
А коротке сповіщення на сайті РЄ coe.int про виступ генсека (шість речень) була вміщена така фраза: «Основна місія Організації полягає в тому, щоб захистити індивіда від свавілля влади своєї власної держави, і такі конфлікти, як між Україною та Росією щодо анексії Криму, не повинні заважати обом сторонам відповідати за захист прав своїх людей».
Перечитавши двічі, а то й тричі процитовані вище засадничі положення виступу генсека РЄ я відчув, що наче на машині часу провалююсь у прірву минулого століття. Адже з трибуни ПАРЄ пролунали добре знайомі всім, хто вивчав історію, пісні. Зокрема, що не можна ділити Європу на частини, що слід жити дружно, і певні конфлікти не повинні цьому ставати на заваді. Ці пісні у Європі співали й після захоплення влади російськими більшовиками, й під час нищення селянства у роки колективізації, і під час Голодомору, і після окупації Сталіним Центрально-Східної Європи у 1944-48 роках, і після кривавого придушення угорської революції 1956 року, і після вторгнення до Чехословаччини у 1968 році з метою насильницького придушення «празької весни», і після окупації Радянським Союзом Афганістану, наслідком чого стала загибель понад мільйону афганців і здичавіння цієї країни, і після збитого у ніч на 1 вересня 1983 року південнокорейського пасажирського Boeing 747, коли загинули 246 пасажирів і 23 члени екіпажу… Завжди у Європі знаходилися впливові діячі та політичні сили, готові умиротворити Кремль під акомпанемент високогуманних розмов про «інтереси людей». І далеко не завжди знаходилися такі достойники, як Вінстон Черчилль, готові – навіть усупереч більшості – протистояти московській агресії.
То й справді, чому б на честь 70-ліття Ради Європи не повернути росіян до повноправної участі в організації? Тим більше, що наступного року матимемо ще один ювілей (про який «забув» сказати генсек) – п’ятиліття російської окупації Криму, російського ж вторгнення на Донбас і збиття ракетою російського комплексу «Бук» пасажирського Boeing 777, жертвами чого стало 298 осіб, 212 з яких були громадянами європейських держав…
І взагалі: стратити серійного вбивцю чи розстріляти на місці злочину (до речі, у відповідності до міжнародних конвенцій про ведення війни) взятого зі зброєю в руках терориста-найманця – це речі, «несумісні з духом Європи», а от убити тисячі цивільного люду на Донбасі, як це зробила Росія і її пахолки, - це, виявляється, не так уже в сучасному світі й страшно.
Утім, можливо, похід Магомета до гори, себто Європи на уклін до Кремля зумовлений дуже просто. Ось іще одна фраза з повідомлення на сайті РЄ: «Пан Ягланд визначив ряд серйозних загроз для цінностей та повноважень Ради, включаючи… призупинення та скорочення виплат до бюджету Організації». Можливо, чиновництво РЄ просто банально потерпає від того, що Росія у відповідь на санкції перестала сплачувати гроші до бюджету цієї організації, відтак саме забезпечення власних статків прикривається наразі пишними словесами щодо прав людини та єдиного європейського простору?