Чи піде Рада Європи на уклін до Кремля?

Діяти саме за цим правилом має, на думку її Генерального секретаря Турбйорна Ягланда, Рада Європи. Тільки от заковика: в ролі Магомета цього разу виступатиме не хтось окремий, а вся Європа, натомість у ролі гори – путінська Росія.

Отже: генсек РЄ Ягланд у виступі на засіданні Парламентської Асамблеї Ради Європи у Страсбурзі висловив думку, що Росія має повернутися до роботи в ПАРЄ ще до саміту організації, запланованого на наступний рік. На його думку, це має відбутися через зміну правил діяльності Асамблеї в такому плані, який дозволить «повернути на борт» усі 47 країн-членів організації. «Гармонізація правил організації – це частина нашої роботи… Досягнення цього було би найкращим шляхом відзначити сімдесятиліття заснування організації, - заявив він. – Європа не має бути поділена знову. Новий поділ шкодитиме всім». Реально цей заклик до «гармонізації» означає намір зняти санкції з російської делегації, які були накладені на РФ через окупацію Криму і доповнені через збройну агресію проти України на Донбасі. Проте якщо слова щодо «протизаконної анексії Криму» у виступі Ягланда пролунали, то збройну агресію РФ на Донбасі Ягланд назвав не більше, ніж «конфліктом у Східній Україні».

Крім того, Ягланд висловив думку, що «проблемні» держави-члени РЄ мають залишатися у складі організації, допоки вони не порушують статті 2, 3, 4 і 7 Європейської конвенції з прав людини. Бо ж, мовляв, існують чотири принципи, від яких країна-член не може відхилятися навіть за надзвичайних обставин. Це – заборона смертної кари, тортур, примусової праці або рабства, а також позасудового покарання. «Це – найбільш фундаментальні цінності. Вони визначають душу Європи. Жодна країна, яка порушує ці принципи, не може бути членом нашої родини. у цьому питанні не може бути поступок», - наголосив Ягланд. Усі ж інші порушення принципів Ради Європи, на його думку, не мають такого значення. «Це не означає, що держави-члени можуть порушувати інші статті. Якщо є порушення інших статей Конвенції та систематична відсутність готовності до вдосконалення, то високі договірні сторони Конвенції можуть попросити Європейський Суд відповідно до статті 46.4 зробити висновок про те, чи виконує держава-член своїх зобов’язання… Але основна ідея повинна полягати в тому, щоб зберегти загальний правовий простір для людей. Ми ніколи не повинні забувати, що Конвенція з її судом є останнім засобом для багатьох людей на нашому континенті», - сказав генсек. Слід захищати права людей у всіх країнах-членах, включаючи Росію.

Крім того, ясна річ, було сказано чимало красивих слів щодо прав людини, всеєвропейської співпраці та поліпшення діяльності Ради Європи.

А коротке сповіщення на сайті РЄ coe.int про виступ генсека (шість речень) була вміщена така фраза: «Основна місія Організації полягає в тому, щоб захистити індивіда від свавілля влади своєї власної держави, і такі конфлікти, як між Україною та Росією щодо анексії Криму, не повинні заважати обом сторонам відповідати за захист прав своїх людей».

Перечитавши двічі, а то й тричі процитовані вище засадничі положення виступу генсека РЄ я відчув, що наче на машині часу провалююсь у прірву минулого століття. Адже з трибуни ПАРЄ пролунали добре знайомі всім, хто вивчав історію, пісні. Зокрема, що не можна ділити Європу на частини, що слід жити дружно, і певні конфлікти не повинні цьому ставати на заваді. Ці пісні у Європі співали й після захоплення влади російськими більшовиками, й під час нищення селянства у роки колективізації, і під час Голодомору, і після окупації Сталіним Центрально-Східної Європи у 1944-48 роках, і після кривавого придушення угорської революції 1956 року, і після вторгнення до Чехословаччини у 1968 році з метою насильницького придушення «празької весни», і після окупації Радянським Союзом Афганістану, наслідком чого стала загибель понад мільйону афганців і здичавіння цієї країни, і після збитого у ніч на 1 вересня 1983 року південнокорейського пасажирського Boeing 747, коли загинули 246 пасажирів і 23 члени екіпажу… Завжди у Європі знаходилися впливові діячі та політичні сили, готові умиротворити Кремль під акомпанемент високогуманних розмов про «інтереси людей». І далеко не завжди знаходилися такі достойники, як Вінстон Черчилль, готові – навіть усупереч більшості – протистояти московській агресії.

То й справді, чому б на честь 70-ліття Ради Європи не повернути росіян до повноправної участі в організації? Тим більше, що наступного року матимемо ще один ювілей (про який «забув» сказати генсек) – п’ятиліття російської окупації Криму, російського ж вторгнення на Донбас і збиття ракетою російського комплексу «Бук» пасажирського Boeing 777, жертвами чого стало 298 осіб, 212 з яких були громадянами європейських держав…

І взагалі: стратити серійного вбивцю чи розстріляти на місці злочину (до речі, у відповідності до міжнародних конвенцій про ведення війни) взятого зі зброєю в руках терориста-найманця – це речі, «несумісні з духом Європи», а от убити тисячі цивільного люду на Донбасі, як це зробила Росія і її пахолки, - це, виявляється, не так уже в сучасному світі й страшно.

Утім, можливо, похід Магомета до гори, себто Європи на уклін до Кремля зумовлений дуже просто. Ось іще одна фраза з повідомлення на сайті РЄ: «Пан Ягланд визначив ряд серйозних загроз для цінностей та повноважень Ради, включаючи… призупинення та скорочення виплат до бюджету Організації». Можливо, чиновництво РЄ просто банально потерпає від того, що Росія у відповідь на санкції перестала сплачувати гроші до бюджету цієї організації, відтак саме забезпечення власних статків прикривається наразі пишними словесами щодо прав людини та єдиного європейського простору?