Справжні мотиви Самопомочі

Відкликання спершу Політрадою, а потім і фракцією Самопомочі аграрного міністра з уряду насправді немає нічого спільного з тими деклараціями, які партія проголошує в якості мотивів своїх дій. Серед останніх були названі небажання брати участь у корумпованому уряді, прагнення оновити коаліційну угоду та сформувати інший Кабмін. Більше того, у Самопомочі заявили, що відставка їхнього міністра – це висловлення недовіри уряду Яценюка.

Навіть якщо не брати до уваги те, що недовіра однієї фракції коаліції – повний абсурд, поплічники мера Львова все одно не залишили жодного шансу на адекватну оцінку своїх дій. Хоча б з тієї причини, що єдиним критерієм для відкликання міністра з уряду може бути лише ефективність його роботи на відповідній посаді. А, як свідчать результати численних рейтингів, міжнародних і вітчизняних аудитів, коментарі експертів і самих учасників аграрного ринку, діючий керівник МінАПК є одним з найбільш ефективних менеджерів у чинному Кабінеті Міністрів. Не хотілося б говорити про те, наскільки зашкодять політичні інтриги реальному сектору економіки (адже для перезавантеження міністерства треба не один місяць, аби заново налагодити комунікацію з міжнародними донорами та інвесторами), достатньо буде сказати, що такі кроки не витримують критики навіть з політичної точки зору.

Немає жодного сенсу відкликати свого міністра в той час, коли на уряд і без того насувається хвиля серйозних кадрових перестановок. Просто в Самопомочі добре знають, що ніяких об’єктивних зауважень до роботи їх міністра не виникне ні в коаліції, ні в парламенті загалом, тому, поки ще можна висмоктати з пальця хоч якийсь привід, політсила під галас користується можливістю провести необхідну рокіровку. Причина банальна: міністр Павленко не є членом ні партії Самопоміч, ані парламентської фракції, що робить його мало контрольованим в уряді. Відтак всю цю кампанію безцільного шантажу Кабміну і коаліції партія проводить виключно для того, щоб на місце Павленка поставити вже не незалежну, а свою, партійну і слухняну людину. Технократи в уряді нікому не потрібні, там мають бути функціонери, в усьому підзвітні партіям і їх керівникам. Це вже навіть не квотний принцип формування уряду, проти якого Самопоміч, до речі, завзято боролася, принаймні на словах, рік тому. Це відвертий партійний диктат.