Політичний бенефіс Петра Порошенка у Верховній Раді

20 вересня президент України Петро Порошенко представив Верховній Раді своє бачення ситуації, що склалася в Україні. Щорічне послання глави держави де-факто перетворилося на виступ кандидата в президенти. У 2019 році в Україні відбудуться як президентські, так і парламентські вибори. До гасла, з яким Порошенко входить у чергову президентську кампанію - «Армія! Мова! Віра», після виступу в парламенті варто було би додати ще слова «Геть від Москви!»

Порошенко про відносини РФ та України

Значна частина виступу Порошенка була присвячена теперішнім та майбутнім відносинам України та Росії. Крім уже анонсованої відмови від Великого договору між двома країнами(Договір про дружбу, співробітництво та партнерство між Україною та Російською Федерацією. - Ред.), глава української держави пообіцяв прибрати з Конституції згадки про Чорноморський флот РФ у Криму, а після повернення півострова - ліквідувати військово-морську базу Росії в Севастополі. Щоправда, Порошенко чомусь не згадав про те, чи будуть денонсовані Харківські угоди, які визначили термін перебування ЧФ РФ до 2042 року. Що в нинішній ситуації було б абсолютно логічним та правильним. Росія ще в 2014 році в односторонньому порядку денонсувала Харківські угоди.

У своєму посланні Порошенко дуже часто згадував Росію та Путіна. І не тільки в контексті окупованого Криму та Донбасу. Президент вважає абсолютно серйозною загрозу реваншу проросійських сил в Україні на парламентських виборах 2019 року. Він заявив, що українська розвідка володіє даними про те, хто і як за підтримки Кремля намагається сформувати в країні проросійську фронду. Зокрема, й за підтримки ЗМІ, до яких має стосунок Москва. З ними Порошенко пообіцяв боротися за допомогою закону про реєстрацію агентів впливу Росії, котрий поки що не ухвалили. Це відбудеться, мабуть, перед виборами.

З офіційним стартом президентської кампанії на початку наступного року відносини між Україною та Росією істотно загостряться. Це очевидно. Відмова України від Великого договору, можливий початок створення єдиної Української православної церкви, конституційне закріплення руху української держави до ЄС та НАТО, звісно ж, не сподобаються Москві. Важко сказати, що зараз відбувається за лаштунками українсько-російських відносин. Але на авансцені Порошенко написав великими літерами: «Геть від Москви!» Що в умовах війни на Донбасі та анексії Криму цілком зрозумілий для українців меседж. Питання лише в тому, чи буде це гасло реалізоване повною мірою, чи Петро Олексійович обмежиться напівкроками та напівзаходами. Як це було від самого початку його президентського терміну аж до теперішнього моменту.

Життя по-старому - що пропонує Порошенко?

Петро Порошенко визнав, що йому не вдалося виконати більшість своїх планів та обіцянок, даних у 2014 році. Так, він розуміє, що населення України незадоволене своїм життям. Але стверджує, що війна на Донбасі та анексія Криму призвели до втрати 20 відсотків промислового потенціалу країни. А це, на його думку, істотно вплинуло на ситуацію в Україні. Звичайно, глава держави правий. Війна - важке випробування для країни. Але війна - це й шанс. Шанс мобілізувати всі політичні сили і день і ніч приймати потрібні рішення. Шанс розвивати свій військово-промисловий комплекс. Шанс дати жорсткий бій внутрішньому ворогу - корупції.

У своїх висновках Порошенко, на жаль, був досить скнарим, здебільшого обмежившись тільки констатацією фактів. Мовляв, антикорупційні органи не працюють належним чином, капітал виводять з країни, люди виїжджають з України на заробітки тощо.

Але до всього вищезгаданого має стосунок і сам президент. Це він пропонує кандидатури для призначення на посади голови СБУ, генерального прокурора та голови Нацбанку. Це він, як виявили журналісти, проводить нічні зустрічі в себе вдома з директором НАБУ Артемом Ситником. Врешті-решт, його іменна фракція - найбільша в Раді й складає основу парламентської більшості, а прем'єр-міністр Володимир Гройсман - висуванець «Блоку Петра Порошенка».

Сьогодні Порошенко в парламенті багато говорив про проблеми, які є в Україні, але в більшості випадків не сказав, як їх треба вирішувати. А головне - не відповів на питання, що він особисто зробив для того, щоб цих проблем не було.

Сигнали Порошенка політичним опонентам

Яким є президент Порошенко зараз, ми, звісно ж, знаємо. Яким він хоче бути - почули 20 вересня. Творець нової армії та церкви, головнокомандувач у період війни, захисник української державності. Цього для перемоги на чергових президентських виборах, звісно ж, замало. Тому в своєму щорічному посланні до Верховної Ради Порошенко дуже акуратно, але точно спробував розставити акценти в риториці своїх основних конкурентів у наступній президентській кампанії. Досі Петро Олексійович уникав різких оцінок своїх опонентів.

Ідею Юлії Тимошенко про створення канцлерської України президент назвав спробою сформувати одноосібну владу в країні, в якій у канцлера буде більше повноважень, ніж у кайзера, а в парламенті сформується однопартійна система (точніше - в рейхстагу, як сказав Порошенко). У бік колишнього міністра оборони Анатолія Гриценка, який теж претендує на президентське крісло, очевидно, була пущена фраза про слабку та розпродану армію. Юрій Бойко, Олександр Вілкул та Віктор Медведчук також отримали сигнал у вигляді заяви, що реваншу проросійських сил в Україні він не допустить.

Президент Порошенко дав усім зрозуміти, що він має намір жорстко боротися за другий президентський термін. Він - чудовий оратор. І навіть у деяких моментах - переконливий. Але от риторика, на жаль, не завжди збігається з його діями. У президентській кампанії-2019 ми, очевидно, побачимо іншого Порошенка, кампанія якого, поза всякими сумнівами, будуватимуться на тезі: «Президент - Порошенко або втрата Україною незалежності». Інакше кажучи, тільки він і ніхто інший може забезпечити майбутнє України. Чи вдасться це йому - поки невідомо.