Мертві наші предки також встали проти орди
Ворог згине – не «як роса на сонці» – а захлинувшись своєю ж кров’ю і своїм лайном
Вірю, що й Мертві наші, Предки наші встали проти орди. І тому на ворога чекає лише одне: він згине – не «як роса на сонці» – а захлинувшись своєю ж кров’ю і своїм лайном. Заради цього ми, українці, все витримаємо.
Вірш мого батька, українського поета Наума Тихого (1922 – 1996), саме про це. Написано у 1994-му.
Ми стоятимемо, Тату, до самої нашої і твоєї Перемоги.
МОЛИТВА ЗА УКРАЇНУ
Не православний, я за тебе ревно
Своєму Богові молюсь, Вкраїно.
Тяжка година вкотре (вкотре!) знову
Тебе спіткала, й злигодні твої
Мені нестерпно крають душу, мамо.
Я змалку так зову тебе, бо змалку
Удячним серцем матернього лона
Тепло щедротне убираю й вірю,
Що я в сім'ї не пасинок у тебе.
З колиски ти свою крилату мову
Дала мені; з твоїх джерел бездонних
Я пив і п’ю снагу; твій віщий дух —
Життя мого осердя, Україно.
І я благаю Бога, щоб відринув
Від тебе ворогів підступну зграю.
Нехай заціпить їм роти погані,
Що підло вергають хулу на тебе!
Нехай захланні, загребущі руки
їм смертною судомою покорчить!
А ти — щоб знов на дужі ноги встала,
А ти — щоб знов свої міцні рамена
Розправила, нікому не підвладна,
Державо — радосте моя й опоро!
О Барух Адонай*, всеможний Боже,
Шанобно навколінки ставши, руки
До Тебе простягаю у надії,
Що Ти мою молитву щиру приймеш.
Дай вражі заміри зірвать Вкраїні!
Дай сили відродитись Україні!
Дай щастя їй, єдиній і довічній
Моїй любові!
• Звертання до Бога в іудейських молитва