Процедурні «підводні камінці» у новому Виборчому кодексі

Як існуючі норми у ВК дозволяли маніпулювати на виборах до Верховної Ради, я писав раніше. Схоже може бути і на місцевих. А як цьому сприяють пропоновані зміни – писали мої знайомі. Тому це я повторювати не буду, а зверну увагу на «підводні камінці» у процедурних питаннях.

Бо, якщо серед понад 3000 поданих правок, не буде таких, які вирішують знайдені мною проблеми, то можуть виникнуть ситуації, які зірвуть виборчий процес у певних територіях, або спровокують конфлікти чи бардак. Правда у нас у цьому, традиційно, звинуватять ЦВК, а не тих хто цей ВК писав, просував та голосував.

На передкарантинному круглому столі 10 березня 2020р. «Реформування законодавства, що регулює місцеві вибори», деякі виступаючі заявляли, що адміністративно-територіальна реформа ніяк не впливає на виконання норм у ВК. Але на мою думку, ці експерти ґрунтовно не розібрались у цій темі.

Візьмемо, наприклад, міста з районним поділом до, яких приєднуються ради з сусідніх районів. Відповідно до норм ВК, територія району в місті є територіальним виборчим округом з виборів міського голови. Також в межах такого району утворюються і округи з виборів до ради. І тут виникає проблема, бо населені пункти рад, які приєднались, формально не належать до жодного району міста. І така ситуація навіть у тих випадках, де вже відбулось таке приєднання. До Житомира ще 27.09.2018 приєдналась Вересівська сільська рада, але с. Вереси не увійшло у жоден район міста. І у документах Житомирської міської ради воно фігурує як населений пункт Житомирського району, як тут :«Прозатвердження проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в межахс.Вереси Житомирського району». Така ситуація склалась тому, що депутати у Верховній Раді, замість того, щоб змінити межі районів та міст обласного значення, під впливом громадськості, прийняли «прогресивне» рішення дозволяти об’єднання без змін меж районів.

То ж виходить, що жителі таких населених пунктів не зможуть взяти участь у виборах міського голови, міської ради. Адже у ВК не передбачено, щоб територіальна комісія в місті з районним поділом напряму отримувала протоколи з дільниць з виборів голови та міськради. Та і ніякого «закордонного» округу не передбачено для населених пунктів, які не входять у жоден з районів міста.

Таких міст в Україні буде не багато, але проблема є.

Також, в рамках адмінтерреформи пропонується відмовитись від статусів міст обласного та районного значення. Всі громади матимуть рівний статус і входитимуть у відповідні райони, лише Київ та Севастополь будуть виключенням. І це викликає, ще одну складність. У ВК написано , що «Дільнична виборча комісія утворюється відповідною районною, міською (міста обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим значення без районного поділу), районною у місті територіальною виборчою комісією.» Тож виникає запитання, а яка комісія буде утворювати ДВК на території районів у містах? Районна, в склад району якого буде входити місто з районним поділом, наприклад Харків? Чи Харківська районна виборча комісія буде утворювати ДВК по всьому району, за виключенням районів у м. Харкові, де будуть утворювати районні у місті виборчі комісії? Чіткої відповіді на це питання у ВК немає, і це може викликати проблеми на місцях, коли різні виборчі комісії будуть утворювати одні й ті ж ДВК.

Адмінтерреформою пропонується і суттєве скорочення районів, що автоматично призведе до збільшення навантаження по утворенню ДВК на районні виборчі комісії. Враховуючи, скільки у нас суб’єктів подають кандидатур у члени ДВК, які ці списки кандидатів якісні та як часто відбувається заміна, то робота у нових районних виборчих комісіях буде, як веслувальників на галерах.

Є ще проблеми, які виглядають примарними, але мають шанси матеріалізуватись.

На виборах по пропорційній системі у ВК написано: «Якщо дробові залишки у двох чи більше виборчих списках кандидатів від організацій партій однакові, першим додатковий депутатський мандат отримує той виборчий список організації партії, за кандидатів у депутати від якої віддано більшу кількість голосів виборців у єдиному багатомандатному окрузі». А що робити коли партії які претендують на додатковий мандат, отримали однакову кількість голосів?

Мені про такі випадки на минулих виборах не відомо. Чи такого не траплялось, або на місцях «тихенько розрулили», я сказати точно не можу. Але варіант, що партійні списки наберуть однакову кількість голосів є. Я не мав часу проглянути всі результати виборів до міських рад, тож подивився лише результати 2015р. у м. Бахмач (я родом з Бахмацького району) і там побачив, що є випадок, коли різниця між результатами лише один голос, ПАРТІЯ «БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА «СОЛІДАРНІСТЬ» отримала 683 голоси, а Всеукраїнське об’єднання Свобода – 682. І чим менша кількість виборців у громаді, тим ймовірність отримати однакову кількість голосів зростає.

Я б пропонував щоб у ВК у таких випадках цю проблему вирішували шляхом жеребкування, такий підхід є у деяких закордонних країнах. Адже нова пачка сірників українського виробництва набагато дешевша від проведення ще одних виборів чи голосування.

Тож у ВК, можливо варто змінити цю норму і оголошувати повторне голосування не лише, щодо цих кандидатів, а й щодо тієї кількості мандатів, які залишилися вакантними. Хоча я і в цьому випадку схиляюсь до вирішення питання обрання за допомогою пачки сірників українського виробництва – жеребкування.

Є ще ряд питань, які великих проблем не створять, але можуть створити плутанину.

У оформлені виборчої документації фігурує «назва місцевих виборів». У нас чомусь склалась традиція у назві перераховувати всі типи виборів які відбуваються на певну дату. Так на чергових місцевих виборах 2015р. назва звучала так: «Чергові вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів». І таку назву використовували і районні та обласні комісії, які вибори голів не організовують. На перших місцевих виборах 22 грудня 2019р. назва була з підковиркою: «Перші вибори депутатів сільських, селищних, міської рад об’єднаних територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міського голів». Те що там фігурують вибори лише однієї міської ради і одного міського голови, помітили не всі. У більшості випадків які я бачив, замість «міської рад» було написано «міських рад» та замість «міського голів» було «міських голів». Був ще варіант, коли по радах було правильно, але по головах з помилкою.

На цих виборах з назвами буде складніше ніж у 2015р. коли були в одних радах чергові, а в інших перші вибори депутатів та голів, бо тепер з’являються старости. Тож в деяких громадах будуть такі варіанти наборів виборів:

1. чергові вибори ради та голови
2. перші вибори ради та голови
3. чергові вибори ради та голови і старости
4. чергові вибори ради та голови і старост
5. чергові вибори ради та голови і перші вибори старости
6. чергові вибори ради та голови і перші вибори старост

А якщо місцева рада вирішить збільшить кількість старостинських округів, то у деяких округах будуть перші вибори старости (старост), а у деяких чергові вибори старости (старост).

У проголосованих у першому читанні правках, є зміна до статті 268. В ній пропонується «До протоколу про результати голосування з виборів у відповідному багатомандатному, єдиному одномандатному виборчому окрузі з відповідних місцевих виборів заносяться цифрами такі відомості:

10) прізвище, власне ім’я (усі власні імена) та по батькові (за наявності) кандидата у депутати або кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, старости, який набрав найбільшу кількість голосів виборців, а також відсоток голосів виборців, поданих за нього, у відношенні до кількості виборців, які взяли участь у голосуванні у відповідному виборчому окрузі.»

Для виборів голів і старост, додавання цього пункту до протоколу, може і має доцільність, адже це дані про переможця. А от у випадку з депутатами, коли обирається декілька від округу, яка доцільність вказувати одного? Чи не виникне ситуація, що в одні виборчій комісії будуть вказувати дані одного кандидата, а інші декількох лідерів?

Є ще деякі норми, які мені просто не подобаються.

Так до статті 5. День голосування, пропонують внести правку «В рік проведення чергових місцевих виборів усі місцеві вибори проводяться один раз на рік – в день проведення чергових місцевих виборів…». Правка добра, але чомусь потім далі у пропонуються виключення.

Так для позачергових пропонується їх все таки проводити, «якщо повноваження сільського, селищного, міського голови, старости села, селища припинилися більш як за дев’ять місяців до дня чергових місцевих виборів».

А для проміжних, «якщо у зв’язку з достроковим припиненням повноважень депутата місцевої ради склад відповідної місцевої ради став неповноважним».

Повторні місцеві вибори взагалі можна проводити без обмежень.

PS.

Я не можу гарантувати, що виявив всі «підводні камінці» у ВК, бо він написаний так, що важко сприймається. Таке відчуття, що авторам платили за кількість знаків при написанні, тому безліч повторів та багатослівних термінів.

У США, щоб боротись із заумними текстами в 2010 р. був прийнятий закон «The Plain Writing Act of 2010». Завдячуючи якому почалось переписування текстів, щоб вони стали зрозумілі народу. А також почали вчити держслужбовців користуватись простою мовою.

Може і нам варто схожий закон прийняти, але щоб його норми поширювались  не лише на виконавчу гілку влади, як у США, а й і на інші – законодавчу та судову?